Ні, ви не відводьте погляд. Ви подивіться, уважно подивіться. Особливо – ви, Arsen Avakov і Антон Геращенко. Бо це – ілюстрація того, за що ви вимагали вибачень від нас.
На цьому фото – Юрій Мозола, 1996 рік. Молодий хлопець, з якого вибивали зізнання у вбивствах Анатолія Онопрієнка. Якого “правоохоронці” просто загребли – і закатували до смерті. Бо їм сильно треба було показати, що вони знайшли “Братковицького вбивцю”. Що міліція, СБУ і прокуратура працюють.
Мозолі було 26 років.
Його смерть – це не тільки історія ментовських тортур. Це – історія того, як правоохоронцям нафіг не потрібен справжній злочинець. Їм достатньо просто знайти когось, вибити з нього зізнання, і впєрьод.
І до такого асобіно мотивує, коли вся владна верхівка вже встигає заявити, що злочинця затримано, злочин розкрито. Як же ж тут начальство підведеш тепер? Юрій Луценко, ви теж до цього долучилися, кстаті.
[easy_ad_inject_2]
Бо якраз це відбувається зараз у справі замаху на Катерина Гандзюк. Тепер вже можна на 99% казати, що цей замах намагаються повісити на абсолютно ліву людину із залізобетонним алібі.
Вибачатися – вам. За те, що раз у раз втрачаєте прекрасні нагоди промовчати, що взагалі не оперуєте таким поняттям, як презумпція невинуватості. За те, що ви – не правоохоронці. Ви – політики. І займаєтеся політикою і політичними заявами. Розповідаєте про пятілєтку за три роки, ура.
І цим самим ви підживлюєте те, що бачите на цій фотографії. Подивіться ще раз на вхлам закатоване тіло Юрія Мозоли. Так виглядає бажання пошвидше кинути народу кістку і відрапортувати про розкритий злочин.
А ще краще – поставте собі заставкою на смартфони і робочі столи комп’ютерів.
© Данило Мокрик