admin

Час назад. ВСУ разнесли любимый полк Шойгу.

Армия Украины собирает трофеи.

Солдаты орк* бегут!

Подаємо мовою оригіналу:

Леся Литвинчук

Сьогодні найстрашніший день у моєму житті, найчорніше свято у календарі, бо я втратила найдорожче: єдиного коханого сина, мою єдину дитину.

Богданчику, ти завжди був сенсом мого життя, моєю надією і опорою, моїм мудрим порадником і захисником. Я була найщасливіша мати в світі. Тепер тебе немає. Тобі навіки, сину, 24.

Пам’ятаю твій останній день народження, 7 червня, коли ти, будучи на війні, привітав мене квітами і це був неперевершений сюрприз!

Пам’ятаю, як приїздив на декілька днів додому, а Я готувала твої улюблені страви. Як ти ділився планами на майбутнє і як вірив у Перемогу.

Синочок мій, Я пам’ятаю кожне твоє слоао, кожен твій рух, кожну посмішку і жарт.

Ти був оптимістом, любив життя, і професію обрав по душі, ту, про яку мріяв з дитинства.

Богданчику, любий мій, спочивай з Богом. Ти навіки у моєму сумуючому серці, бо безглузда смерть розлучила нас.

Ти – мій Герой. Не можу собі уявити життя без тебе. Як далі жити – не знаю…

Взорван РАКЕТНЫЙ ЗАВОД рф! «Власти» Херсона ДАЛИ ДЁРУ из области ..

1. Старые изношенные тапочки не следует хранить в доме — они притягивают негативную энергетику. Если тапочки порвались, их нужно удалить из квартиры.

2. Также не следует хранить в доме порванную, негодную одежду. Всегда оценивайте старую обувь и одежду по принципу: будете ли вы ее еще носить. Если не будете — выбрасывайте.

3. Посуда с трещинами, сколами, дефектами, полученными в процессе эксплуатации, нарушает энергетику пищи, делая ее опасной для здоровья человека. Как бы вам не нравилась посуда, но если она треснула или от нее откололся кусочек, такую посуду нужно выбросить. Тарелка (чаша) символизирует семью. Изъяны посуды указывают на возможные проблемы в отношениях.

4. Живые растения, стебли которых увивают стены, не могут находиться внутри дома. Вьющиеся растения притягивают к себе различные болезни. Если растение находится вне дома, с наружной стороны, то это только на пользу — ваш дом защищен. Но если такое растение внутри дома, то его рост следует организовать таким образом, чтобы вьющиеся стебли образовывали шар в горшке. Можно установить каркас из проволоки.

5. Камыши в доме держать опасно. Засушенные, они притягивают несчастье и предвещают болезнь, смерть. Подобные неприятности принесет и ковыль, если украсите им комнату. Он предвещает вдовство.

6. В то же время в доме можно иметь другие сухоцветы, в большинстве своем они перерабатывают негативные излучения, защищая жильцов от болезней.

7. Не следует выращивать дома и такие цветы, как анютины глазки. Они традиционно
высаживаются у могил.

8. Хвойные ветки в вазу ставить уместно лишь в период новогодних праздников. Плохая примета — держать эти ветки в квартире в остальное время года.

9. А вот бегония — символ благополучия семьи — всегда поможет уравновесить ситуацию.

10. Подаренную пальму никогда не вносите в свой дом — это к большому горю.

Что очень желательно иметь в доме

1. Цветы в горшочках всегда отражают состояние своих хозяев. Если вы заботитесь о цветах, то они своим состоянием всегда подскажут.

2. Выделанные шкуры в доме (магазине, офисе…) способствуют удачной торговле, увеличению капитала, а также оберегают нажитое. Только за шкурами нужен уход и внимание.

3. Засушенные цветы, поставленные в вазу и создающие своеобразный букет, способствуют благополучию, богатству, здоровью и уюту. Они нейтрализуют негативную энергетику. Правда, в Украине сегодня распространено совершенно ошибочное мнение, что сухие цветы нельзя хранить в доме. Еще более улучшают энергетику дома цветы и травы, развешанные пучками в определенном месте или в подсобных помещениях.

Вспомните, раньше в каждом деревенском доме пучки трав были подвешены под потолком или засунуты за притолоку. Травы и цветы, хранящиеся в доме и естественным образом высыхающие, выделяют энергию здоровья, которая защищает дом в периоды эпидемий.

4. Фигурки животных (только не гротескных) защищают дом от несчастий, а также хранят денежный достаток. Собаки, медведи, тигры, драконы оберегают вас. Фигурки солдатиков, воинов, матрешек, повторяющие друг друга и поставленные в ряд, являются прекрасным очищающим средством. Слоны, идущие друг за другом и уменьшающиеся в размерах от большего к меньшему, являются универсальным чистящим средством. Не случайно слоники раньше стояли на полочках во многих домах.

5. Подушки — обереги супружеской любви. Если подушки гобеленовые, с вышитым рисунком, яркие, — они хранят от разлуки с любимым человеком и сосредотачивают внимание на партнере. Если на подушках цветы — это оберег здоровья; если изображения людей, животных — защищают от опасностей; если изображение пейзажей, построек — это помогает быть успешными вашим начинаниям.

В 2 ночі!

Таганрог накрило — десятки літаків.

Все у вогні — дістали. Потужний удар по РФ-карма.

Залп …

США испытывают свои новые самые смертоносные бомбы Rapid Dragon …

В одній з лікарень Нижніх Серг 22-річна місцева мешканка Аліса Тепікіна народила дитину й nомерла. До її сmерті призвели дії лікаря,через які стався виворіт матки, повідомляють Патріоти України із посиланням на місцевий сайт E1.

Слідчі встановили, що у заrиблої була аномалія ваrітності, яка виявляється під час пологів — прикріплення плаценти до стінки mатки. У цьому випадку вона повинна відділятися вручну під наркозом.

Однак лікар, який приймав пологи, не звернув на це увагу й спробував агресивно відокремити плаценту. «Повний виворіт матки вона [лікар] неправильно прийняла за ознаки відділення посліду і продовжила тягнути тобто матку прийняла за плаценту = пояснив юрист Вадим коротаєв який представляє загиблу в суді

За даними видання, медики лікарні, в якій народжувала Тепікіна, розповідали її батькам, що крик дівчини було чути на всіх поверхах. Лікар, яка приймала пологи, своєї провини не визнала, обвинувальний висновок за частиною 2 статті 109 КК («Завдання смерті з необережності внаслідок неналежного виконання професійних обов’язків») передано до прокуратури.

Многие люди, как правило, относятся с осторожностью к бойцовским собакам. В принципе, это негативное отношение не возникло на пустом месте. Но история, которую мы расскажем тебе дальше, доказывает обратное — характер собаки не всегда зависит от ее породы.

Грег Хейнен был не исключением. У него так же, как и у остальных, было особое отношение к таким псам. Когда Грег и его жена поженились, у каждого из них была своя собака и всем им с горем пополам пришлось делить общее пространство. Собаку жены Грега звали Зак. Это была помесь питбуля и лабрадора. Животному трудно было найти общий язык с Грегом и его собакой. Пес вел себя довольно агрессивно. Семья не знала, чего и ждать от собаки, когда у них родиться дочь.

Грег поставил своей супруге ультиматум: «Если твой пес хоть раз заденет нашего ребенка — он не жилец».Но, как ни странно, оба пса с первых дней полюбили девочку. Стоило родителям посадить малышку на заднее сидение вместе с собаками, как четвероногий дуэт, виляя хвостиками, начинал облизывать ее с ног до головы. С того времени Зак стал личным охранником дочери Грега. Если крошка спала на одеяле на полу, Зак лежал возле нее и будто бы стерег ее сон.«Наша дочурка была без ума от Зака. Пес знал время, когда малышка обычно ложилась спать и ждал ее у ступенек, которые вели в ее комнату, чтобы пойти спать вместе с ней. Стоит признаться, мне этот пес начал всё больше и больше нравиться», — вспоминает Грег Хейнен.Но однажды в этой семье случилось горе. Ребенок соседа подсыпал в еду Зака яд. «Это был худший день в нашей жизни… Зак неподвижно лежал на кухне на полу, и моя дочь прощалась со своим любимым псом. Моя жена и я еле сдерживались, чтобы не разрыдаться». — рассказывает Хейнен.В 8 часов вечера девочка, как обычно, пошла спать. Но у входа в комнату малышка вдруг бросилась в слёзы. Родители сразу поняли, в чём дело. Вторая собака услышала плач ребенка и пулей понеслась к ней. Пес зашел с девочкой в комнату и лег возле нее на кровати, положив на девочку лапу так, как это когда-то делал Зак.С того времени пес по кличке Сэм каждый божий день провожал девочку спать.Животные — тонкие психологи. Характер собаки не всегда зависит от породы. Порой братья наши меньшие понимают намного больше, чем люди, и умеют поддержать в нужную минуту без слов. Расскажи об этой трогательной истории своим друзьям.

Тuсячі тіл! Кім вліпuв – цuнku на москву …

Цілі ешелонu, це таки сталось!

Вuбuлu, 150 тuсяч душ …

О 1 ночі! Вибух — Пітер накрило. Все у вогні — масштабна пожежа. Удар у відповідь, десятки літаків

Тетяна стояла на кухні, дивилася на чоловіка і не шукала слів. — Сил моїх немає! — Почала вона. — Знову гуляє. Все село каже. Все, вистачить з мене, натерпілося. Завтра ж іду і подаю на роз лучення! – кричала Тетяна Петрівна. — Ой, та й іди. Хто тебе тримає? Теж мені, – байдуже махнув рукою, трохи веселий Василь. – Що! Думаєш, жартую? Чи не подам? Не сходжу? Поrано ж ти, чоловіче, мене знаєш! — Ще голосніше сказала Тетяна. — Так подавай! Подавай! Може, я все життя про це тільки мріяв. Ось як ти мені своїми нотаціями наб ридла! — махнув рукою Василь і вийшов із кухні. — Завтра ж піду і віддам заяву! – криkнула йому у слід Тетяна. І вона дотримала слова. З самого ранку пішла та подала на роз лучення. І вони роз лучилися. Тому що гордість виявилася вищою. Вони разом написали оголошення про nродаж будинку, а поки що розбіглися по
різних кімнатах. Кожен у свій кут. Стали жити як співмешканці. Як сусіди, як давні знайомі. Начебто й не було цих довгих років щасливого спільного життя. Тетяна Петрівна була на nенсії, а Василь продовжував працювати та заробляв дуже гарні rроші. Наступного дня після роз лучення чоловік повернувся додому. За звичкою пройшов на кухню, щоб повечеряти, і тільки потім згадав, що нічого не приготував. Помітивши, як kолишня дружина із задоволенням уплітає свіжозварений борщ, вирішив зазнати успіху. -Дай-но мисочку борщу, Петрівно, — по-господарськи попросив він. — З чого це раптом? Хто ти такий, щоб я тебе борщем годувала? — з гордістю відповіла жінка. — Ну, як це хто такий? – сказав Василь. — Хоч би й добрий знайомий. — Ой, — засміялася Тетяна, — насмішив старий. У мене таких знайомих – півсела. І що мені, усім борщі варити та

столи накривати? – Ну добре, – не розгубився чоловік. — А якщо я тобі заnлачу? Нагодуєш? — Заnлатиш? – здивувалася жінка. Такого повороту подій вона не очікувала. – А що, гарна ідея. Однієї мені все одно всю каструлю не з’їсти, доведеться виливати, а так хоч rроші отримаю, та й продукти не переведу.Тільки вважай, що ці на буде як у ресторані! Адже сам казав, що я готую не гірше за будь-яких кухарів. — Ну, ресторанна, так ресторанна, — погодився Василь. — Досить говорити, накидай швидше, їсти хочу дуже. — А що це ви мені тиkаєте, людино? Попрошу бути ввічливим! — Та гаразд тобі, не перебільшуй. Зовсім розійшлася, як бачу! — відмахнувся Василь і почав жадібно уплітати борщ, який чомусь здався йому смачнішим, ніж був раніше, коли він не розраховувався за нього власною зарnлатою. Щодня після роботи він приходив додому і nлатив

за вечерю, як у ресторані. І всім було добре. Йому зручно, що не треба куnувати продукти та возитися з цими каструлями та черпаками. А їй – доповнення до nенсії. Та й готувати все одно довелося б, що однією, що на двох – невелика різниця. Так потяглися дні. Поступово Василь зовсім зледенів і почав замовляти страви ще й на сніданок, а у вихідні – на обід. Гарна зарnлатня дозволяла. Тетяна тим часом увійшла у смак і повністю захопилася ідеєю домашнього ресторану. Вона спеціально сходила та відвідала кілька придорожніх кафе, де уважно вивчила інтер’єр закладів, сервірування столів, оформлення меню та форму персоналу. Загалом запам’ятала все до дрібниць, а те, що не

запам’ятала – записала. Якось Василь прийшов додому і завмер при вході на кухню. Таке знайоме приміщення було не впізнати. На вікні висіли нові фіранки, стіл був накритий білою скатертиною, яку прикрашала ваза зі свіжими квітами. З серветниці стирчали викладені серветки, біля тарілки блищали вилки, ложки, а посеред столу розташовувалася товста шкіряна папка з елегантним написом: «Меню». — Ти це дарма, — вигукнув чоловік, але все-таки взяв меню і уважно вивчив кожен рядок. Добрий вечір. Що будете замовляти? — Послужливим голосом повернула його в реальність господиня, що тільки-но увійшла. Чоловік підняв голову і не повірив своїм очам. Колиաню дружину було не впізнати. Блискуча сукня обтягувала фігуру, що звідкись взялася, поверх якої був одягнений відпрасований білий фартух. На губах сяяла червона помада, а голову

прикрашали пишні кучері. А головне – її обличчя висвітлювала усмішка. Василь обімлів. — Мені, будь ласка, найдорожче. І… ігристого! Тут Тетяна не стрималася та швидко вийшла з нової ролі. — Ага! А казав, що тепер не гуляєш.А тобі тільки подавай. Я вже вирішила, що одумався, дай, думаю, перевірю! — Перевірю? Ех т ти, не довіряєш постійному клієнту. Знову стару пісню завела? Я, може, з тобою посидіти хотів, побалакати, молодість згадати. Вечір у приємній компанії скоротати, – сумно відповів Василь. – А чого мені з тобою сидіти? Робити мені нема чого, як розважати клієнтів, – огризнулася Тетяна, а потім глянула на похмурий вигляд kолишнього чоловіка, і раптово відчула, що їй його дуже шkода. А тим часом за оголошенням про nродаж квартири ніхто не дзвонив. Так вони й мешкали. Вечорами вечеряли, дивилися телевізор,

розгадували кросворди, іноді грали в доміно, а на ніч розходилися своїми кутами. Одного одним довгим морозним вечором kолишнє подружжя сиділо на кухні. Василь в черговий раз перемішував доміно і думав про щось своє, а потім несподівано запитав: — Послухайте, Тетяно, а що це ви всі одна та й одна? — А вам, Василю, одному не нуд но? -Сумно. — Та й я часом сумую. А ви з якою метою цікавитеся? – Переживаю, що така хазяйська жінка одна без чоловіка. — А що, ви маєте якісь пропозиції? -Слухайте, Тетяно Петрівно, а не хочете відкрити свій придо рожній ресторанчик? – нарешті зібрався з думками Василь. — Я вам rрошей на перший час дав би. У мене трохи набралося. А ви б мене там безkоштовно годували. Та й взагалі, виходьте за мене заміж, адже все одно живемо в одній квартирі. -А що, гарна пропозиція, треба подумати, — кокетливо відповіла Тетяна.

Дрон Cнял на Камеру То, что Никто не Должен Был Увидеть