Більшу частину свого життя, 10-ти річна Еббі Фурко провела в боротьбі з найстрашнішою хворобою людства — рак. У 2011 дівчинці, якій щойно виповнилося чотири роки, діагностували лейкемію. Прогноз лікарів був приречено похмурий: у дівчинки вкрай мало шансів на те, що вона буде жити.
«Наша сім’я була повністю розчавлена цієї жахливою новиною, — згадує мама Еббі, Петті Фурко. — Нам повідомили, що вона швидше за все помре. Надії на одужання практично немає».
Протягом наступних шести років батьки перепробували все, що тільки було можливо, щоб вилікувати дочку. Еббі перенесла кілька сеансів хіміотерапії, променевої терапії і пересадку кісткового мозку. Лікарі навіть внесли її до списку на експериментальний препарат.
«Ми намагалися підтримувати в будинку атмосферу любові і турботи, тому що розуміли: вона може піти від нас будь-якої миті, — розповідає Петті. — Через слабкий імунітет Еббі була схильна до численних інфекцій, тому в наших силах було тільки стежити за нею і молитися».
У 2013 році курс лікування закінчився і зажевріла надії. Стан Еббі різко поліпшилося. Вона почала вчитися в школі, ходила на різні допзаняття. І все, здавалося б, налагодилося. Але вже в наступному році хвороба повернулася, і на цей раз в набагато гіршій формі.
«Кошмар, який, нам здалося, ми пережили, знову повертався до нас, але зараз все було куди гірше, — розповідає Петті. — Еббі в основному лежала, ледве розмовляючи, тому як абсолютно будь-який рух завдавав їй неймовірні страждання».
У 2015 році дівчинка знову перенесла трансплантацію кісткового мозку, але вже через два тижні лікарі поставили їй майже смертельний діагноз — реакція «Трансплантат проти господаря» — це коли донорський орган відторгає організм, куди його пересадили. Ще через місяць у дитини відмовили нирки. Лікарі помістили бідолаху в реанімацію і повідомили батькам, що без апарату діалізу, жити їй не більше двох днів.
«Фахівці радили відпустити її. Еббі прокидалася всього на одну годину на добу, — зі сльозами на очах згадує Петті. — Тому ми почали готуватися до похорону».
Вони помістили Еббі під цілодобове спостереження. Її родичі приїхали, щоб сказати останні слова прощання з нею. А батьки тим часом займалися буквально несамовитим заняттям: планували поховання, вибирали труну і музику. Але раптово, на загальний подив Еббі прокинулась!
«Вона відкрила очі і сказала:« Мені ще стільки всього треба зробити! — розповідає Петті. — Нам було важко в це повірити, але протягом декількох тижнів Еббі вже могла нормально ходити. Сили поверталися до неї з кожним днем!»
«Ми постійно напихали її величезною кількістю препаратів, які можливо були надто важкими для дитини. А коли ми прибрали їх, то її імунітет потихеньку почав сам боротися з хворобою, — каже онколог Джейкоб Уесслер, доктор Еббі. — Іншого медичного пояснення у мене просто немає! Це неймовірно!»
Зараз хвороба Еббі знаходиться в стані ремісії. Сама дівчинка знаходиться під наглядом і проходить курс відновлювальних препаратів. Лікарі досі не впевнені в її подальшій долі, але сім’я вірить, що хвороба відступить безповоротно: вони просто щасливі, що можуть кожного дня спостерігати свою доньку усміхненою і цінують ці моменти.
«Ми бачили, як дочка вмирає. Потім бачили, як вона «воскресає», — говорить Петті. — Що ж подивимося, але ми віримо в наше спільне світле і щасливе майбутнє».