В Україні критична ситуація щодо енергетики. І в Кабміні, і в Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) б’ють на сполох: так погано ще не було ніколи.
Підвищення тарифів для населення не уникнути, і хоча профільні відомства вже розробили сценарій зростання цін на «струм», офіційно ніхто не бере на себе відповідальність заявити про такий крок.
Про те, як і для кого зростуть ціни на електроенергію – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Ситуація критична: підвищення тарифів не уникнути
Ситуацію в енергетики України можна охарактеризувати трьома словами – все дуже погано. Споживання падає, борги ростуть, учасники ринку на межі банкрутства. І це не просто лякалки експертів, із таким твердженням погоджуються всі. «Ми переживаємо найбільшу енергетичну кризу за всю історію України», – заявила на круглому столі 5 травня в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.
Сподіватися, що закінчиться карантин і ситуація сама собою вирішиться, не варто. І це не проблема енергетичних гігантів, під загрозою енергетична безпека всієї країни. Ось що трапилося:
- споживання впало на 9% (тепла зима, карантин, спад виробництва);
- в гідроенергетиці найнижчий в історії України показник виробництва (4303 млн квт-год);
- заборгованість перед «Енергоатом» – 5 млрд грн;
- у 2020-му зріс імпорт електроенергії з РФ і Білорусі.
«Ще одна проблема – стрімке неконтрольоване збільшення потужності відновлюваної енергетики в рамках застарілої моделі «зеленого» тарифу. На жаль, час було втрачено, і за минулий рік така потужність зросла майже втричі. Швидке зростання тривало і в поточному році. Високий «зелений» тариф створює значне фінансове навантаження на ринок електричної енергії. Крім того, це негарантоване виробництво, яке дуже важко регулювати системі», – наголосила Буславець.
Ситуацію на ринку електричної енергії треба вирішувати терміново, інакше генерація просто скорочуватиметься.
[easy_ad_inject_2]
«На період безпрецедентної кризи ми обмежили імпорт із Білорусі та Росії… Ми стежимо за ситуацією на ринку і розуміємо, що повинні захищати споживачів. Будемо стежити, якщо ціна зростатиме, і хоч це не дуже ринково, ми будемо стримувати зростання», – заявив глава НКРЕКП Валерій Тарасюк.
Вихід із ситуації є. Міністерство, профільний комітет і регулятор розробили цілий пакет рішень і зараз їх узгоджуватимуть і втілюватимуть в життя. З важливого для простого споживача – всі розуміють, що підвищення тарифів не уникнути.
Пропозиції регулятора підвищити тариф на 30% відразу ж опублікувала ціла низка ЗМІ. Сама комісія назвала таку інформацію фейком. Мовляв, є спеціальні зобов’язання, які бере Кабмін. І саме уряд ухвалює рішення, за якими тарифами продавати електроенергію.
[easy_ad_inject_1]
При цьому Нацкомісія вкотре наголосила: вони виступають за те, щоб скасувати перехресне субсидування, не вдаючись у деталі. Що таке перехресне субсидування? Якщо хтось платить за електроенергію менше, то комусь доведеться платити більше. Так і відбувається: населення недоплачує, а бізнесу доводиться переплачувати.
Скільки платитимуть українці?
Зараз українці в середньому платять за електроенергію майже 1,1 грн за кВт-год. При цьому перші 100 кВт-год коштують 90 копійок, а кожен наступний – 1,68 грн. У НКРЕКП же пропонують, щоб усереднений тариф був на рівні 1,4 грн. Тобто можливе подорожчання складе 30%.
Експертка у сфері енергетики Мирослава Качко впевнена: підвищувати тарифи населенню треба було ще торік. З 1 липня минулого року працює вільний ринок (саме його запуск і спровокував дисбаланси, оскільки не було вирішено проблему заборгованостей), і за задумом українці мали платити за «світло» за ринковими тарифами.
Однак Кабмін тоді ухвалив рішення «заморозити» підвищення і затвердив спеціальний указ. «Згідно із законом, підприємствам цю різницю між ринковим тарифом і тим, який тариф призначений, повинні компенсувати з бюджету. Зрозуміло, цього немає. Зараз вартість електроенергії для населення не відповідає ринковому рівню, та ми повинні плавно відмовлятися від перехресного субсидування», – впевнена Качко.
Сім’я, яка зараз платить за електроенергію, припустимо, 200 грн на місяць, згідно з пропозицією НКРЕКП після перегляду тарифів має заплатити 260 грн. Причому для субсидіантів цю різницю повністю покриє допомога від держави, а ось решті доведеться переплатити несуттєво.
Важливо також зауважити, що в середньому складова електроенергії в загальних платіжках за комунальні послуги становить близько 10-15%. Левова частка – гаряча вода і опалення взимку.
источник infobomb24.info