Нерідко нам доводиться звинувачувати людей, не замислюючись над тим, чим дійсно наповнене їх життя. Нерідко ми ставимо особисте горе на перший план, і не бачимо чужих страждань. Нерідко нас поглинають особисті емоції, і ми іноді ображаємо людей абсолютно незаслужено.
У лікарню був викликаний хірург. У страшну аварію потрапив хлопчик і йому терміново потрібно хірургічне втручання.
Доктор біг по коридору і не помітив на шляху батька постраждалого хлопчика, і ненароком зачепив його: «Чому ви запізнюєтесь? ЧОМУ? прокричав ридаючий тато. Вам що, невідомо, що життя моєї дитини знаходиться під загрозою? Ви що, зовсім безвідповідальна людина?
Лікар відповів: «Заради бога вибачте, я був зайнятий по серйозній причини, але я зумів звільнитися і приїхати. А зараз, дуже Вас прошу, заради власного сина, будьте сильним і дайте мені можливість виконати свій обов’язок. Батько не зупинявся: «Бути сильним? Які у Вас можуть бути причини? А якби ваша дитина виявився на місці мого сина? Бути сильним? Це хіба правильно?
Лікар з сумом в голосі сказав: «Я не вмію творити чудеса, але Ви не хвилюйтеся. Я зроблю все від мене залежне, щоб врятувати вашого хлопчика. Відповідь не влаштувала батька: «Дуже легко так відповідати, дивлячись на важку ситуацію з боку!»
Після проведеної операції хірург підійшов до родичів дитини і витриманим голосом повідомив: «Все пройшло добре. Життю вашого хлопчика нічого не загрожує». Після сказаного лікар глянув на годинник і стрімко побіг на вихід з клініки: «Всі подробиці дізнаєтеся від медсестри!» прокричав він, швидко тікаючи.
Батько з лютим виглядом повернувся до медсестри і запитав: «Він завжди так себе веде? Боже мій, який зарозумілий! Він що, не міг приділити нам трохи часу і розповісти всі подробиці операції?
«Тільки вчора в аварії у нього загинув син, витираючи сльози відповіла дівчина. Нам довелося терміново викликати його прямо з похорону. Після порятунку життя вашого сина, він поїхав прощатися зі своїм».