На жаль, радість материнства властива далеко не всім жінкам. Деяким з них власні діти не просто байдужі – вони готові від них повністю відмовитися і в буквальному сенсі слова викинути. Холодної листопадової ночі 1989 року поліцейський Майкл Буельна патрулював одну з вулиць міста Санта-Ана, штат Каліфорнія. 
Незадовго до півночі до нього звернувся перехожий і сказав, що з боку сміттєвих контейнерів лунає тихий дитячий плач.
Офіцер підійшов до звалища і почув слабкий, схожий на котяче нявкання, плач дитини. А потім він виявив і саму дитину: новонароджений хлопчик лежав прямо на асфальті між сміттєвими баками, він посинів від холоду і, здається, вже не дихав. 
Буельна так згадує про свою знахідку: “я помітив пуповину, прикріплену до немовляти.
Потім побачив, що малюк все ще покритий слизом і кров’ю, що до нього прилип сміття, і сказав: “Боже! Чому я?» Але потім мої інстинкти взяли верх, і я зробив йому штучне дихання. 
Малюк заплакав, і це вказувало на те, що його легені знову працюють.
Я подякував Богові, повернувся до своєї патрульної машини і загорнув його в ковдру, яку дали живуть поруч люди». Буельна викликав медиків, і вони забрали дитину до відділення невідкладної допомоги. Один з медичних працівників, Деніз Бемрік, розповідав: 
“Цій дитині було кілька годин від роду, і він з’явився на світ передчасно. Його вага становила менше півтора кілограм.
Він був переохолоджений, і це виявилося для нього справжньою травмою».
Продовження у відео.