Переді мною мужичок просить накласти в поліетиленовий пакет крилець. Продавчиня накладає йому повний пакет, мужичок просить додати ще один пакет, щоб вийшов подвійний, мовляв, одинарний порветься.
Продавчиня: не порветься, вони у мене міцні! Мужичок піднімає пакет, він рветься, крильця розсипаються по асфальту. Мужичок відмовляється платити, так як на його думку пакет порвався через жадібність і ліні продавчині. Само собою, що у неї діаметрально протилежна думку.
У суперечку влазить вся черга яка розбивається на два табори і справа наближається до бійки, коли з’являється головна дійова особа у вигляді бродячого базарного пса. Бачили, напевно таких: ні крик, ні шикання, ні замах порожній рукою в їхній бік ніякого впливу на них не чинять.
І ось цей пес проривається де продовжують валятися крильцям з явним наміром схопити якомога більше і втекти якомога швидше, АЛЕ! В останній момент різко гальмує, нюхає, морщить бридливу морду і, не схопивши нічого, презирливо трусить в сторону.
Мужичок, зацікавившись такою незвичою поведінкою тварини піднімає і нюхає крильце, потім пропонує понюхати його всім бажаючим. Який був запах, ви, напевно здогадуєтеся. Після вердикту, винесеного одноголосно, продавщиця виходить з намету і мовчки збирає з асфальту крильця і так само мовчки повертає гроші двом жінкам, що отоварились раніше і з цікавістю спостерігали за тим, що відбувається.
Висновок: собака — дійсно друг людини!
