У подібній огидній, задушливій атмосфері тягуче і болісно минуло кілька нескінченних місяців. Всі ці дні зацькована Маріша уподібнювалася тихій мишці, безвилазно сидячи у своїй комірчині через тваринний страх випадково нарватися на агресивну дружину батька. Рідний татусь майже не бував у стінах квартири, розчиняючись у відрядженнях і бізнесі, повністю ігноруючи факт існування власного нащадка. Про зарахування до найближчого дошкільного закладу ніхто з опікунів і не заїкався, тим самим відрізавши малятко від будь-якої взаємодії з іншими дітьми.
Жебрацьке меню маленької заручниці включало в себе лише пісні каші, підфарбований окріп та епізодичні появи позлипаного пюре із сумнівним м’ясним напівфабрикатом. Назавжди викресливши з пам’яті аромат шоколаду і зовнішній вигляд стиглих яблук, нещасна сирітка поступово танула у своїй темній темниці. Добами безперервно вона із зацикленістю автомата складала обшарпані елементи єдиної мозаїки, згорбившись на своєму жорсткому ліжку. В один із таких похмурих днів у цю і без того задушливу комірчину робітники ледве-ледве затягли старий скрипучий диван, знищивши останні крихти вільного місця.
Трохи згодом у дверному отворі намалювалася тендітна, повністю побіліла від сивини старенька зі скромним багажем і променистим, зморшкуватим поглядом. Літню гостю мимохідь назвали бабою Анею, бездушно поставивши перед фактом, що відтепер вона тулитиметься на цих нікчемних метрах разом із малолітньою онукою. Дивно, але таке обмежене співжиття вмить перетворило похмуру, позбавлену барв реальність самітниці. Новоспечена сусідка виявилася кришталево чистої душі людиною: вона нескінченно травила казкові байки та із захопленням згадувала кумедні епізоди з ранніх років Марішиного батька…
Крім цього, бабуся Аня перетворилася на справжнього тілоохоронця для дитини, сміливо й категорично обриваючи всі злісні випади з боку господині дому. Коли змучена недоїданням крихітка одного разу сором’язливо прошепотіла про свою мрію попити смачного лимонаду, літня захисниця тут же пішла в бік кухонного блоку. Перечекавши, коли домовласники проваляться в глибокий сон, вона контрабандою пронесла в комору смаколики, організувавши розкішний опівнічний банкет. В один із подібних моментів абсолютної довіри осміліла дівчинка пошепки запитала, чому її рятівниця на схилі літ має тулитися в таких жахливих умовах.
Пенсіонерка з ніжністю провела рукою по волоссю сироти і з потаємною тугою повідала про наявність у неї міцної хати в красивому селі. Потім вона уточнила, що її первісток присягався найближчим часом реалізувати ту нерухомість, щоб купити хорошу, залиту сонцем квартиру виключно для їхнього спільного проживання. Шанс раз і назавжди втекти з цього проклятого місця повалив дитину, яка настраждалася, в стан шаленої, безмежної ейфорії. З того самого часу вона знайшла не тільки надійну опору, а й священну місію — дівчинка почала трепетно викреслювати дні в календарі до моменту їхнього тріумфального переїзду.
Однак якось серед ночі, тихенько пробираючись до вбиральні, Маріша мимоволі стала невидимим слухачем жахливої бесіди. Через щілину в батьківську опочивальню вона прекрасно розібрала жовчні, сповнені ненависті докори мачухи на адресу свого чоловіка. Стервозна господиня в наказовому тоні змушувала чоловіка скоріше закрити угоду з реалізації хати, щоб потім негайно збагрити «убогих нахлібників», які їй заважають, у якусь богадільню. Дочекавшись світанку, свята простота, укладаючи шматочки своєї мозаїки, мимохідь запитала в старенької розшифровку настільки загадкового нічного терміна…
