Історії з життя

З першими сірими проблисками світанку Микола Степанович Вербицький вирушив на маршрут. Над далекими вершинами висів вогкий туман, поволі спускаючись в ущелини, а під чобітьми сухо потріскував...

Лісовий кордон був закріплений за мною вже четвертий рік на той час, коли це сталося. Стояв він у глухому, майже бездоріжному місці, куди начальство зайвий раз...

«Глуши двигун. Документи — через вікно, а сама — негайно з машини. Ти що, не чуєш?» Старший лейтенант Данилюк щосили вдарив долонею по даху старої темно-синьої...

Двері відчинила мама. Кілька довгих секунд вона розглядала мене без найменшого проблиску впізнавання, а тоді сухо запитала, кого я шукаю. У мене підкосилися ноги. Переді мною...

— Якщо ти зараз усе зіпсуєш, ми втратимо студію й усе, що будували, — Артем говорив майже нечутно, але його пальці так стиснули Аннине зап’ястя, що...

— Знаєш, Олесю, твої вимоги вже виходять за межі мого душевного комфорту, — ліниво протягнув Роман. — Я тобі не каса самообслуговування, щоб ти підходила й...

— Підпиши, і тобі одразу повернуть паспорт, — сказав Амір так тихо, ніби боявся розбудити когось за стіною. Три години тому він присягався Анні, що ніколи...

Надвечір мороз так скував ліс, що за шибками раз у раз лунав сухий тріск. Старі сосни, зігнуті під вагою снігу, наче скаржилися одна одній на холоднечу,...