Валентина мовчки відкрила папку і виклала на стіл фотографію. Гліб і Анжеліка в машині. Поцілунок. Микита завмер. Взяв знімок, підніс ближче до очей. Обличчя його не змінилося, але Валентина помітила, як напружилися вилиці, як звузилися очі.
— Де це?
— Сьогодні вранці. Парковка біля вашого офісу. Вісім сорок п’ять.
Вона виклала решту фотографій. Анжеліка виходить з машини. Гліб проводжає її поглядом. Дівчина сідає в таксі.
— У мене є відео, — додала Валентина тихо. — Якщо хочете, можу показати.
Микита мовчав. Дивився на знімки, і Валентина бачила, як у його очах розгорається лють. Контрольована, стримана, але від цього не менш страшна.
— Давно? — запитав він нарешті.
— Не знаю точно. Вчора я знайшла в нашому передпокої ось це. — Вона виклала на стіл шарф. — Жіночий шарф. Не мій. Сьогодні вранці вирішила перевірити. Поїхала до офісу. І побачила.
Микита кивнув, ховаючи шарф у кишеню.
— Це шарф моєї доньки. Я сам їй купував його. — Микита насупив брови. — Моя донька знає, що Гліб одружений?
— Не впевнена. Але підозрюю, що він їй наплів історію про швидке розлучення.
— У вас із Глібом проблеми в сім’ї?
— Ні, — Валентина похитала головою. — Точніше, я так думала до вчорашнього дня. Ми живемо звичайним життям. У нас син, 14 років. Гліб приходить додому, вечеряє з нами, цікавиться справами сина. Спить зі мною. Поводиться як люблячий чоловік і батько. Жодних ознак того, що він збирається розлучатися.
Микита провів рукою по обличчю. Видихнув.
— Валентино, я… Я не знав. Якби знав, давно б припинив це.
— Я розумію. Тому й прийшла до вас, а не до вашої доньки. Анжеліка закохана, вона захищатиме Гліба, віритиме йому. А він майстер брехати, я тепер це розумію.
— Що ви хочете від мене?
— Хочу, щоб ви поговорили з донькою. Показали їй правду. Захистили її від маніпуляцій. Вона молода, у неї все життя попереду. Не потрібно, щоб вона витрачала час на одруженого брехуна.
— А ви?
— Я подам на розлучення. Але мені потрібні докази для суду, для поділу майна. І мені потрібно, щоб Анжеліка перестала зустрічатися з Глібом. Інакше він продовжуватиме брехати нам обом.
Микита кивнув повільно.
— Я поговорю з донькою. Сьогодні ж. І покажу їй ці фотографії.
— Є ще дещо. — Валентина дістала телефон. — У мене є відео нашої сімейної вечері. Тиждень тому, в кафе. Гліб говорить тост, як він щасливий, як любить нас із сином. Як вдячний долі за таку сім’ю. Можете показати доньці. Нехай побачить, що ніякого розлучення не планується.
Микита взяв телефон, подивився відео. Обличчя його ставало все похмурішим.
— Сволота! — процідив він тихо. — Використав мою доньку. Обманював вас. Підставляв наш бізнес під удар.
— Бізнес?
— Якби я дізнався про це пізніше, коли вони вже… — Він осікся. — Я б міг вирішити, що Гліб свідомо спокусив Анжеліку. Для якихось своїх цілей. Довіру було б зруйновано назавжди.
Валентина кивнула. Вона не думала про цей аспект, але Микита мав рацію. Роман із донькою компаньйона — це не просто зрада. Це удар по ділових стосунках, по репутації, по всьому, що вони будували разом із Глібом.
— Що ви будете робити? — запитала вона.
— Поговорю з Анжелікою. Покажу факти. А потім… — Він замовк, дивлячись у вікно. — Потім перегляну наше партнерство з Глібом. Не можу працювати з людиною, якій більше не довіряю.
Валентина допила охолоджене еспресо. Почувалася спустошеною, але водночас сильною. Вона зробила перший крок. Тепер потрібно було рухатися далі.
— Микито, дякую, що вислухали. І що повірили. Факти — річ уперта.
— Тримайтеся, Валентино. — Він встав, простягнув їй руку. — Якщо потрібна буде допомога, звертайтеся. Ви вчинили правильно, прийшовши до мене.
Вони вийшли з кав’ярні разом. На вулиці вже стемніло, запалилися ліхтарі. Валентина сіла в машину і деякий час просто сиділа, дивлячись у темряву. Усе змінилося. За одну добу її життя перевернулося. І це був тільки початок.
Валентина повернулася додому пізно ввечері. Гліб сидів у вітальні перед телевізором, Кирило робив уроки у своїй кімнаті. Усе як завжди. Звична картина сімейного побуту, за якою тепер ховалася брехня.
— Як інвентаризація? — запитав Гліб, не відриваючи погляду від екрана. — Замучилася?
