Подруга пояснила, що річ була не в категоричній відмові від материнства. Жінки хотіли спершу пізнати партнера, вибудувати надійні стосунки й здобути фінансову стійкість. Народження дитини сприймалося як величезна відповідальність, а не як обов’язок, який слід виконати заради суспільного схвалення чи мрії батьків про онуків.
Романтичні почуття при цьому не скасовували практичного розрахунку. У тому самому дослідженні сорок п’ять відсотків опитаних вважали важливим, щоб у обранця було власне житло, а сорок дев’ять відсотків звертали увагу на наявність машини. Більше половини прихильно ставилися до чоловіка із собакою, тоді як кішка справляла значно менше враження.
— Прагматизму в них справді більше, ніж романтики, — підсумувала Оксана й перейшла до витрат на побачення.
Якщо чоловік запрошував жінку повечеряти, вона зазвичай оплачувала свою частину рахунку. Те саме правило діяло в кіно й кафе: кожен розраховувався за себе. Так підкреслювалася незалежність, а така щедрість іноді сприймалася як спроба створити зобов’язання або поставити жінку в залежне становище.
Після переїзду до спільної квартири пара порівну ділила оренду, комунальні платежі, продукти й покупки для дому. Різницю в доходах не завжди брали до уваги: користуєшся житлом — внось половину. Тоді я запитала, чи зберігається такий порядок, якщо жінка тимчасово перестає працювати, доглядаючи дитину…
