Пошепки дитини: чому після зустрічі в парку дружина вирішила не виходити з дому, а сховатися в шафі

Share

— Олю, ти зараз одна? — Голос Ніни став тихим.

— Так.

— Ти двері зачинила?

— Так.

— Слухай уважно. Ти зараз не йдеш на роботу. Ти береш документи, картки, зарядку і виходиш із квартири. Але не до нього, не до сусідів, а до мене. У мене сьогодні вихідний. Приїжджай.

Ольга хотіла заперечити:

— А робота?

— А як же… — Але Ніна перебила: — Робота почекає. Життя? Ні. Приїжджай, Олю.

Ольга зібрала сумку за п’ять хвилин. Паспорт, ІПН, договір на квартиру, кілька важливих паперів. Поклала зарядку, ліки, гроші. Вийшла тихо, зачинила двері, спустилася вниз. На вулиці глибоко вдихнула повітря і відчула, що вперше за ранок може дихати.

У Ніни вдома вони сиділи на кухні. Ніна поставила чай, але Ольга до нього не доторкнулася. Вона увімкнула запис диктофона. Ніна слухала мовчки, тільки обличчя її ставало все серйознішим.

— Це шахрайство, — сказала Ніна, коли запис закінчився. — І дуже схоже, що не тільки з грошима. Вони про квартиру заговорили.

— Що мені робити? — запитала Ольга.

Ніна задумалася.

— По-перше, ти зараз дзвониш у банк і блокуєш картки. Усі. Навіть якщо він знає пін-код, нехай спробує. По-друге, міняєш паролі скрізь. Інтернет-банк, «Дія», пошта. Узагалі скрізь. По-третє, йдеш до юриста. І бажано в поліцію. Але в поліцію краще з юристом, тому що вони можуть почати ставити запитання, а ти зараз у такому стані, що легко заплутаєшся.

Ольга кивнула. Вона вже відчувала, як усередині з’являється не паніка, а ясність. Страшно? Так. Але ясно.

Вона зателефонувала в банк. Заблокувала картки. Потім увійшла в додаток. Він ще працював. І побачила, що буквально десять хвилин тому хтось намагався зробити переказ. Сума невелика, але спроба була. Ольга заплющила очі. Значить, вони вже почали. Далі: «Дія» — пароль змінено, пошта — змінена, телефонний номер — прив’язаний, двофакторний захист. Вона робила все, ніби працює, спокійно і по пунктах. Це допомагало триматися.

До обіду Ольга з Ніною дійшли до юриста. Ніна знала одного по знайомих. Юрист був чоловік років п’ятдесяти, втомлений, але уважний. Він вислухав, подивився запис, кивнув.

— Добре, що ви не влаштували скандал, — сказав він. — І добре, що у вас є аудіо. Дивіться, що важливо. Вам потрібно зафіксувати факт незаконного доступу до документів, спроби шахрайства, загрозу фінансової шкоди. Пишемо заяву. І окремо — заборону на операції з нерухомістю без особистої присутності. Це робиться через ЦНАП. Ще є послуга — заборона на реєстраційні дії без особистої участі. Ви ставите заборону, і ніхто не зможе з довіреністю провести операцію з вашою квартирою.

— А він може… — Ольга запнулася. — Він може взяти кредит на мене?

— Спробувати — так, — чесно відповів юрист. — Але ви вже заблокували картки, змінили паролі. Це сильно знижує ризик. І ще. Вам важливо зараз не повертатися додому одній. Тому що якщо він зрозуміє, що ви все дізналися, він може спробувати тиснути.

Ольга ковтнула слину.

— Він небезпечний?