Наступного дня Максим знайшов опікунку в кімнаті відпочинку. Вона пила чай із термоса дрібними акуратними ковтками й дивилася на голі гілки у дворі. Не обертаючись, запропонувала йому сісти, ніби заздалегідь знала, навіщо він прийшов.
— Я з’ясував, що ви робите з Назаром, — сказав лікар. — Речовина проникає крізь шкіру й повільно вбиває його. Висновок лабораторії вже отримано.
Жінка поставила чашку без жодного звуку. У її очах не з’явилося ні переляку, ні гніву — лише легка нудьга. Вона зауважила, що Максим видається досить розумною людиною, аби розуміти межі, а зараз він підійшов до однієї з них надто близько.
Говорила вона тихо й майже співчутливо. У неї, за її словами, були найкращі адвокати й впливові знайомі. Таємна камера радше зруйнує кар’єру лікаря, ніж доведе її провину; лабораторний висновок оголосять помилковим; самого Максима позбавлять роботи, а за потреби змусять засумніватися у його психічному здоров’ї. Останнє запитання вона вимовила особливо м’яко: чи достатньо ясно він зрозумів попередження?
— Хто ви насправді? — запитав Максим.
На мить по її спокійному обличчю пробігла майже непомітна хвиля. Жінка відповіла, що вона бабуся хлопчика, але лікар уже відкрив на телефоні фотографію архівної сторінки. За документами їй був сімдесят один рік, однак кисті, шия, рухи й стан шкіри виказували значно молодший вік. Для стороннього різниця могла лишитися непомітною, але не для людини, яка щодня спостерігала людське тіло.
— Документ оформлений на жінку, дуже схожу на вас, але це не ви, — промовив він.
За вікном каркнула ворона й зірвалася з гілки. Жінка довго дивилася на Максима, потім наказала йому піти, доки така можливість у нього ще є. Її голос став нижчим, жорсткішим і зовсім не схожим на колишній лагідний шепіт. Уже біля дверей лікар почув, як вона знову спокійно піднесла чашку до губ, ніби розмови між ними не було, однак тепер він точно знав: перед ним не та жінка, чиє посвідчення лежало в архіві.
Погроза пролунала без жодної прямої обіцянки, і тому сумніватися в ній було ще важче. Жінка не виправдовувалася й не намагалася переконати лікаря у своїй невинуватості. Вона лише нагадувала, що здатна знищити його репутацію раніше, ніж він зуміє захистити дитину…
