Ходили в парк, у кафе. А тепер ця жінка відняла тебе в мене. Мій хлопчику, якщо тобі погано з нею, ти завжди можеш повернутися до мене. Я тебе зрозумію, прийму. Ти ж знаєш, мамина любов нескінченна».
Карина гортала далі. Повідомлень були сотні. Щодня свекруха писала десятки разів. Не просто питала, як справи. Вона обговорювала Карину. Критикувала її. Порівнювала себе з нею. Показувала, що вона краща.
«Синку, я б ніколи не змусила тебе їздити до моїх батьків кожні вихідні, як ця Карина».
«Денисочку, твоя дружина знову наготувала дивної їжі? Приїжджай до мене, я нагодую нормально».
«Мій хороший, ти схуд. Видно, вона тебе погано годує. Треба б тобі частіше до мене приїжджати».
Карина читала і не вірила очам. Свекруха ревнує сина до дружини, ось у чому річ. Вона не просто турботлива мати. Вона хоче, щоб син був тільки її. Щоб дружина не займала його час, увагу, любов.
Далі було гірше. Повідомлення місячної давності:
«Денисе, а ти точно хочеш дітей з нею? Мені здається, вона буде поганою матір’ю. Занадто кар’єристка. Діти їй заважатимуть».
«Синку, а якщо ви розлучитеся, квартиру ділити будете? Треба заздалегідь подумати, як убезпечити твоє майно».
«Денисику, може, тобі варто відкрити окремий рахунок, куди дружина не матиме доступу, про всяк випадок?»
Свекруха підбивала сина не довіряти дружині. Налаштовувала проти неї, сіяла сумніви. І найстрашніше — Денис їй відповідав. Не відмовлявся, не захищав дружину. Писав щось обтічне: «Мамо, не хвилюйся, все добре».
Карина опустилася на диван, тримаючи телефон. Руки тремтіли. Рік вона терпіла ці дзвінки, думала, що це просто турботлива мати. А це була маніпуляція. Свекруха методично отруювала їхній шлюб. Навіювала синові, що дружина погана, а мати — єдина людина, хто його любить і розуміє.
Карина сфотографувала екран з найпоказовішими повідомленнями і відправила собі на пошту. Потім поклала телефон назад на тумбочку, поїхала на роботу. Весь день працювала як у тумані, думала, що робити.
Увечері Денис повернувся додому, забрав телефон:
