— Усім привіт, а що в нас відбувається? Чому ніхто не працює? — Ганна зазвичай приходила тільки до дванадцятої. Вранці народу небагато, тому ранкове меню було залишене звичайним кухарям.
— Ой, Ганно Семенівно, ви що, нічого не знаєте?
— Хм, ну якби щось знала, то явно б не питала у вас. То що трапилося?
— Ой, Ганно Семенівно, Микита Михайлович нас програв.
Паніка ворухнулася в неї в грудях.
— Ви що? Що означає «нас програв»?
— Ресторан програв, увесь. Увечері новий господар приїде.
— Оце новини… А сам-то він де?
— У кабінеті в себе.
Ганна Михайлівна рішуче рушила туди. Увійшла без стуку, привалилася спиною до одвірка.
— Ну, розповідай, Микито Михайловичу…
