— Вам було б дешевше написати: «Вітаю всіх».
— Ще чого! Там же ще й зять є!
В Африці людожер упіймав росіянина, англійця та француза. Привів до прірви й поставив умову:
— Хто вимовить слово, і воно лунатиме понад п’ять хвилин, того не з’їм.
Англієць крикнув:
— Окей! (Луна: три хвилини).
Француз закричав:
— Мері! (Луна: три хвилини).
Росіянин:
— Горілку дають!
Луна: «Де? Де? Де?» — лунала дві години.
Одного разу чукча їхав у поїзді. Приїжджає весь у синцях і саднах.
— Чукче, що з вами?
— Однак на верхній полиці їхав. Увесь час униз падав.
— То чого ж ви не помінялися з тим, хто на нижній полиці їхав?
— Однак помінятися не міг. Там нікого не було.
Інспектор ДАІ зупиняє машину:
— Ви перевищили швидкість.
— Який же росіянин не любить швидкої їзди?
— Ваші права!
— Які права в бідного єврея?
Їдуть у таксі: на передньому сидінні поруч із водієм чукча, а на задньому — грузин.
Водій питає чукчу:
— Вам куди?
А чукча тільки й уміє російською спитати:
— Як справи?
— Куди, куди?
— Як справи?
— Не розумію.
— Як справи?
Водій обертається до грузина:
— Що він каже?
Грузин:
— То-му що!
Солдат приходить до лікаря і скаржиться:
— Лікарю, мені здається, у мене щось не так із животом.
Лікар питає:
— Чому ви так думаєте?
Солдат відповідає:
— Бо щоразу, коли я марширу́ю, він стукає по ногах.
Діалог двох солістів балету:
— Чому ти ніяк не можеш потрапити в такт?
— Та музика збиває!
Прийшов чукча до бару, замовив собі три віскі й по черзі випив. За тиждень — те саме. І так упродовж місяця.
Барменові стало цікаво, і він спитав:
— Чому ти так робиш?
Чукча:
— У мене є два рідні брати. Ми дуже рідко бачимося. Коли я приходжу сюди, замовляю віскі на трьох. Відчуваю, ніби ми разом.
Так тривало протягом року. Одного прекрасного дня чукча прийшов і замовив тільки два віскі.
Бармен:
