Можна було, звісно, звернутися до її чоловіка, але той якось зник з обрію, коли його фірма збанкрутувала. Ольга дивилася на Дмитра й відчувала, що він хоче щось сказати. Вона здогадувалася, що саме, і дуже боялася цього. Ні, Дмитро їй дуже подобався. Ользі здавалося, що кращого чоловіка вона не зустрічала. Але починати життя з обману… Колись він однаково все дізнається.
Вона мусить йому все розповісти, мусить, щоб увійти в нове життя без брехні, але не могла. Дмитро так трепетно ставився до дітей, що, щойно вона все розповість, він одразу піде. Дмитро з дружиною розлучився через те, що вона зробила аборт, а Ольга… Ольга відмовилася від своєї дитини, від своєї крихітки, від своєї дівчинки.
Усе пішло не так. Роман від першого дня вагітності наче змінився. Він став грубим, нервовим. Вона перестала йому подобатися: кругла, набрякла. Скільки разів він казав їй, що не хоче, щоб вона виходила на люди в такому вигляді. Його дружина має бути ідеальною. Щойно вона виходила за межі обгородженої ділянки, Роман про це дізнавався. Він кричав на неї:
— Не смій показуватися на вулиці в такому вигляді!
Роман боляче хапав її за руку й тягнув до дзеркала.
— Дивися, на кого ти схожа! Товста, плямиста, фу, гидко на тебе дивитися. У мене все має бути ідеальним: і дружина, і дитина.
Ольга завжди думала, що він несерйозно, що він просто не розуміє, що говорить. Але одного разу, коли він зустрів Ольгу в місті, він зупинився, вийшов із машини й із такою силою вкинув її всередину, що вона впала на сидіння животом. Живіт болів кілька днів, і Роман ходив винуватий, приносив їй чай у ліжко, навіть просив пробачення.
А потім почалися пологи. Не одразу, звісно, через кілька місяців. Роман відвіз її до лікарні й сказав, що повернеться після того, як усе закінчиться.
— Не хочу ні бачити цього, ні чути.
Ольга усміхалася. Чоловіки, мабуть, усе-таки… Пологи були довгими, дуже важкими. Коли дитина з’явилася на світ, лікарі тихо зашепотілися.
— Що там? Що там із моєю дівчинкою?
— Відпочивайте. Дівчинка жива. Усе інше потім.
Ольга прокинулася. До неї буквально за кілька хвилин підійшов лікар.
— Ольго, вам треба мене вислухати. У вашої дівчинки деформовані ручка й одне вушко. В усьому іншому дівчинка абсолютно здорова. За належного догляду, якщо буде можливість, можна зробити кілька операцій у майбутньому, все можна виправити. Зараз хірурги здатні на дива. Але на це потрібні час і гроші…
