Ведучий повернувся до церемонії й запитав Андрія, чи готовий він розділити з Мирославою життя, відповідальність і рішення, які їм іще належить ухвалити. Наречений промовив «так», не дочекавшись кінця запитання. Рядами пройшов м’який сміх — перший за весь ранок і цілком позбавлений насмішки чи зловтіхи.
Потім ведучий звернувся до Мирослави. Вона подивилася в очі людині, яка зуміла впізнати її характер раніше, ніж побачила обличчя, і відповіла, що згодна всім серцем. Їхні долоні з’єдналися. Крізь хмари пробилося світло, пройшло крізь скляну стіну й лягло на білі квіти. Музиканти знову підняли інструменти; тепер мелодія звучала не офіційно, а легко й радісно.
Коли Андрій поцілував Мирославу, першим зі свого місця підвівся Тарас. Слідом зааплодували Галина й Богдан, а невдовзі оплески підняли на ноги всіх запрошених. Багато хто з тих, хто ще зранку жалів нареченого, відверталися, згадуючи власні висловлювання. Одні поспішали привітати пару, інші мовчали, нарешті розуміючи, як охоче прийняли жорстоку вигадку за встановлену правду.
Андрія їхнє пізнє каяття вже не цікавило. Для нього все вирішилося біля розмитої дощем дороги, коли жінка із закритим обличчям тривожилася за нього сильніше, ніж за власний пережитий страх.
За кілька місяців серед ділових партнерів і світських знайомих виникло негласне правило: перш ніж повторити сумнівну чутку, згадували наречену під вуаллю. Про весілля говорили на родинних вечерях, благодійних вечорах і в об’єднаних компаніях щоразу, коли хтось квапився винести судження з чужих слів.
Про красу Мирослави зазвичай згадували недовго. Люди, які знали обставини, розуміли: Андрій покохав її не в ту мить, коли тканина впала на підлогу. Його почуття почалося під проливним дощем, поруч із жінкою, яка щиро подякувала незнайомцеві й не сприйняла його ризик як щось само собою зрозуміле. Зовнішність виявилася несподіваним дарунком, але не причиною рішення.
Для Мирослави головним залишилося інше. Чоловік, з яким її спочатку пов’язав холодний розрахунок родинної угоди, добровільно поставив її право вибирати вище за вимоги гостей, партнерів і громадської думки…
