Колись зруйнований місток тепер мав вигляд, наче з журнальної світлини. Почорнілі дошки поступилися місцем світлій модрині, а поручні були ретельно зварені й виблискували свіжою фарбою. Річище струмка сяяло акуратно викладеною дрібною мозаїкою.
Леонід підійшов до запірного клапана й раптом жартівливо підняв уявного капелюха, широко всміхнувшись. «Увага! — з урочистою пишномовністю оголосив він. — Господине, приймайте об’єкт, запускаю гідросистему».
Чоловік із зусиллям повернув кран. Із прихованої труби вирвався струмінь води й із веселим дзюрчанням помчав річищем, наповнюючи чашу ставка. «Тепер і у вас є свій маленький каскадний фонтан».
Марині почулися в його голосі бешкетні нотки. Вона підійшла ближче, дивлячись на хвилі, що бігли водною гладінню, і всередині ворухнулося дивне почуття. Цей чоловік виявився справжнім феноменом.
Крім того, що він був охайним і ввічливим, він мав разючий інтелект. Вона ніяк не очікувала, що волоцюга зможе виконати таку роботу, для якої потрібно було замінити стару інженерну гідросистему й розрахувати навантаження на всі елементи конструкції. У її душі міцніла впевненість.
Леонід зі своїм загадковим минулим був далеко не простим. Марина перевела погляд на масивні в’їзні ворота, що під час кожного руху й досі видавали натужний, дратівливий брязкіт, і повернулася до свого помічника. «Леоніде, ви просто молодець». Марина щиро всміхнулася.
«Якщо у вас усе так чудово виходить, я наважуся довірити вам і ворота. Завтра я поїду на роботу, і ви зможете спокійно ними зайнятися. Впораєтеся?» Чоловік поглянув на неї ясними очима й серйозно кивнув.
Марина повернулася додому цілковито виснаженою. Останні кілька днів перетворилися для неї на суцільне жахіття, а турботи про бізнес навалилися важким тягарем. Усе почалося з того, що в соціальних мережах з’явилася сила-силенна негативних відгуків про її салони краси.
Марина чітко розуміла, що хтось із конкурентів навмисно намагається витіснити її, нахабно паплюжачи добре ім’я перед клієнтами. Але справжній удар чекав попереду. Несподівано зателефонувала адміністраторка центрального салону — найприбутковішої точки — і крізь сльози повідомила, що приходив орендодавець і зажадав звільнити приміщення.
Марина відразу набрала номер власника приміщення, і той після тривалих розпитувань назвав ім’я впливової міської чиновниці, яка особисто на нього натиснула. Марина додзвонилася до адміністрації й, насилу стримуючи гнів, заговорила: «На якій підставі ви тиснете на мого орендодавця?» Поговорити із самою чиновницею не вдалося, за неї холодним тоном відповіла секретарка:
«Ми нічого не знаємо про ваші суперечки, записуйтеся на прийом і з’ясовуйте все особисто з начальницею». Марина записалася на прийом, але поки настав призначений день, надійшла нова звістка. Місто розриває договір оренди приміщень під другий салон, і вона має лише місяць, щоб звідти виїхати…👉Продовження — натисніть кнопку «Уперед» під рекламою👇👇👇