Він знову почав знайомитися з жінками, ніби повернувся в роки безтурботного навчання. З однією зустрічався, іншу запрошував покататися, з третьою шукав ніжності. Потім із задоволенням переповідав свої перемоги приятелям біля гаражів.
Роман переконав себе, що перед дружиною не має жодних зобов’язань. Він же нарешті працює і приносить у дім бодай частину зарплати, а посада в нього відповідальна й виснажлива. Оксана давно зрозуміла, чому чоловік дедалі частіше затримується, але його приниження вже зробили своє.
Роман місяць за місяцем втовкмачував їй, що вона нікому не потрібна і що він оселився поруч лише заради квартири. Жінка боялася залишитися зовсім сама, тому не влаштовувала сцен і не виганяла невірного чоловіка. Вона й далі зносила його лінощі, зради й байдужість.
Найбільше Оксану мучила відсутність дітей. Минав уже другий рік шлюбу, а жадана вагітність не наставала. На її обережні зітхання й натяки Роман не відповідав: думки його були зайняті зовсім іншим.
У директора змінилися плани на найближчий місяць, і постійні поїздки тимчасово скасувалися. Романові запропонували взяти відпустку, чому той зрадів сильніше, ніж показав колегам. Удома він повідомив, що мусить поїхати разом із начальником у відрядження.
Насправді Роман збирався витратити накопичені гроші на тиждень у місцевому будинку відпочинку. Там були ліс, річка, окремий номер і триразове харчування. Але особливо його приваблювало те, що компанію мала скласти Інна, з якою він познайомився зовсім недавно…
