«Можете телефонувати батькові», — спокійно дозволила Олена, даючи затриманому скористатися телефоном. «Нехай приїжджає, заодно познайомимося. Мені буде цікаво почути, як він пояснить походження пакетиків із білим порошком у машині свого сина».
До ранку патрулі зупинили ще кількох впливових водіїв, які звикли до особливого ставлення. Місто наче виходило із заціпеніння. Соціальні мережі заполонили повідомлення про очищення. Люди дякували співробітникам і насилу вірили, що поліція здатна діяти чесно й жорстко, не зважаючи на зв’язки порушників.
Близько п’ятої ранку Олена повернулася до управління. Втома тиснула на плечі, та всередині було спокійно. За ніч нова команда встигла зробити більше, ніж попереднє керівництво за останнє десятиліття.
Романенко приніс підсумковий звіт. За всю зміну ніхто не наважився запропонувати інспекторам хабар. Підлеглі поки що трохи побоювалися Олени, але до цього страху вже домішувалася щира повага.
Це була лише перша невелика перемога. Головне протистояння із системою ще чекало попереду, й Олена чітко це розуміла. Вона залишилася в кабінеті: на столі стояла порожня чашка з-під кави, поруч височіла товста стоса нічних протоколів — перші відчутні результати роботи оновленої команди.
Вона підійшла до вікна й подивилася на місто, яке поволі прокидалося. На стоянці перед будівлею більше не було дорогих автомобілів, на яких раніше приїжджали Гончаренко та його наближені. Їхні місця зайняли звичайні службові машини. У двері спокійно й виразно постукали.
«Увійдіть», — озвалася Олена. До кабінету знову зайшов Романенко. На його обличчі проступала втома, однак дивився він прямо й упевнено.
«Олено Андріївно, надійшли новини з прокуратури. Миколу Петровича сьогодні вранці викликали до вищого керівництва. Схоже, ваші записи та зібрані матеріали щодо Данилюка дали результат швидше, ніж ми розраховували. Нагорі вирішили, що простіше розібратися з місцевим покровителем, ніж допустити гучний публічний скандал. Щодо Миколи Петровича та його зятя вже розпочали офіційну перевірку».
Олена кивнула, не відчуваючи тріумфу. Новина була важливою, але вона сприймала її лише як закономірний крок. «Справедливість не має бути винятком. Вона повинна стати нормою. Що сталося з рештою співробітників, які подали заяви?» — запитала вона…👉Продовження — натисніть кнопку «Уперед» під рекламою👇👇👇
