— запитав голос. — Вам потрібно підійти. Є інформація.
Ольга поїхала з юристом. У кабінеті дільничний поклав перед ними папери.
— Ваш чоловік? — Дільничний подивився в аркуш. — Він справді не зовсім ваш чоловік. Тобто за документами — чоловік. Але особа викликає питання.
— У сенсі? — Ольга відчула, як у неї здригнувся голос.
— Паспорт, який він пред’являв, числиться в базі як виданий, так. Але людина з цим прізвищем по іншій лінії проходить. Ми перевірили за відбитками. Він був затриманий кілька років тому. Тоді він називав себе по-іншому. І ще. На нього є незакриті справи. Шахрайство, підробка документів.
Ольга сиділа і слухала. І всередині в неї ніби все опускалося. Значить, дівчинка сказала правду. Чоловік — ошуканець. У буквальному сенсі.
— А той другий чоловік? — запитала Ольга.
— Ми його теж шукаємо, — сказав дільничний. — Поки не знайшли. Але ви зробили правильно, що вчасно зупинили процес. Вони не встигли оформити кредит.
Ольга заплющила очі.
— Тобто, якби я пішла вранці? — прошепотіла вона.
Юрист м’яко сказав:
— Ви б повернулися в інше життя.
Ольга згадала парк. Жінку біля паркану. Дівчинку. Їхні очі.
— Я хочу знайти ту жінку, яка мене попередила, — сказала Ольга несподівано навіть для себе. — І подякувати.
— Ви впевнені?
