До самого світанку дві нещасні жінки оплакували назавжди зламану долю. Наталя на колінах благала дочку домогтися справедливості через суд, але дівчина панічно боялася розголосу в їхньому маленькому, повному пліток містечку. Їй хотілося лише стерти цей моторошний день з пам’яті, дочекатися свого солдата і особисто покаятися перед ним у тому, що трапилося.
Спочатку активне листування з армією тривало, але про це швидко довідалася всюдисуща Тетяна Сергіївна. Одного разу чиновниця підстерегла бідолаху на безлюдному перехресті і в ультимативній формі зажадала назавжди зникнути з радарів її сина. «Не зрозумієш по-хорошому — я відправлю йому твоє незабутнє домашнє відео», — процідила крізь зуби владна дама, гидко посміхаючись.
Дівчина відсахнулася, немов від сильного удару струмом, адже пазл у її голові миттєво склався: саме ця «порядна» жінка виступила режисером і замовником того мерзенного спектаклю. А незабаром прийшла нова руйнівна біда — усвідомлення власної незапланованої вагітності. Природним бажанням було негайно перервати цю муку і забути все як страшний сон.
Однак гінеколог у консультації категорично попередив: через негативний резус-фактор аборт гарантував стовідсоткове безпліддя на все життя. Море виплаканих гірких сліз і безсонні ночі призвели до того, що мудра Наталя вмовила дочку змиритися з жорстокою долею і виносити малюка. «Ось повернеться твій солдат, якщо по-справжньому любить — прийме будь-яку правду», — тихо втішала вона.
Але повідомити таку шокуючу новину в листі не вистачало духу, адже хто знає, як відреагує хлопець на звістку про чужу дитину? Змучена страхом і сумнівами дівчина вирішила обірвати всі ниточки і залягти на дно. Вона свято вірила, що час сам розставить все по своїх місцях після його довгоочікуваного дембеля…
