Вона лишилася ні з чим. Пішла до Коваленка, але його службова кімнатка виявилася замкненою, на дверях висів новий замок.
Сусідка з лазні, витрушуючи килимок, байдуже повідомила:
— А лейтенанта вашого відсторонили, кажуть. На чомусь попався: чи то гроші в когось узяв, чи то документи підробив. Хто їх розбере? Службова перевірка йде. Ходить тепер сам не свій.
Галина знайшла Коваленка вдома. Він відчинив неголений, згаслий, у старому светрі замість форми. Впустив її, сів і обхопив голову руками.
— Підставили, Галино Михайлівно. Чисто підставили. Знайшли в моєму сейфі гроші, яких я туди не клав, і папір, нібито я взяв хабар із власника кіоску. Той усе підтверджує. Усе сходиться, комар носа не підточить. Мене відсторонили, справу готують. Дійде до суду — прощавай служба, прощавай усе.
Він підвів на неї порожні очі.
— Я знаю, хто це влаштував. Усе знаю — і зробити нічого не можу. Віри мені тепер немає. Відсторонений інспектор, якого самого спіймали на гарячому. Хто такого слухатиме?
Так Кравченко прибрав і другого…
