Ресторан знову запрацював на повну силу, і навіть, здавалося, трохи краще. Від Артема Леонідовича прилетів бонус у вигляді нового обладнання, причому найсучаснішого і навороченого. Тепер Ганна взагалі нікого на кухню не пускала, а ввечері всі свої нові машинки протирала серветочками.
Микита навіть ображався:
— Ти і зі мною такою ласкавою не буваєш, як із цими залізяками.
— Це не залізяки, а техніка. А ти? Ну ти ж не образишся, правда? До речі, завтра треба купити свіжих овочів, зовсім мало залишилося, і прошу тебе, бери хороші, на ринку, а не по цих базах.
Микита закотив очі, зітхнув і пішов слідом за Ганною, яка продовжувала перераховувати, що їм ще потрібно.
