— Зінко, ти тільки не кричи, а то моя почує…

Share

— Ой, ти знаєш, я вирішила продати свій імпортний диван.

— Та ти що, з глузду з’їхала? Чому?

— Він увесь час нагадує мені про зраду чоловікові.

— Ну ти даєш! Та якби я продала все, що нагадує мені про зраду чоловікові, у мене б у квартирі, крім абажура й праски, нічого не лишилося!

— Мюллере, ви мені обіцяли лампу ГУ-50 для передавача!

— За мною не заіржавіє, Броньовий! — подумав Штірліц.

Леонід Ілліч читає текст привітання учасникам Олімпіади-80:

— О! О! О! О! О!

Шиплячий голос збоку:

— Леоніде Іллічу, це олімпійські кільця! Текст далі!

Сидять дві мавпи на дереві. Одна вище, друга нижче.

Та, що нижче, каже:

— Який дощик теплий!

Та, що вище, відповідає:

— Який хочу, такий і роблю!

Чудовий сон наснився мені колись:

Четверо вантажників несли мою зарплату.

Правильні місяці року:

Січень, лютий, кошмарт, сопріль, знімай, теплень, жарюль, серпуст, свистопад, моктень, гноябрь, дубабр.

Вийшли царські сини на подвір’я. А тут як зашумить, як засвище — летять три стріли гартовані. Та, що з купецького подвір’я, влучила в одного сина, з боярського обійстя — в другого, а з тухлого болота — в наймолодшого, Іванка… Жінки взяли ініціативу у свої руки.

— Підбили підсумки року.

— І як? Що і як?

— Підбили, кажу!

Фраза «Ну, не будемо вам заважати» означає, що допомагати вам ніхто не збирається.

Потяг Одеса — Москва. Бабуся Роза — онукові Арону:

— Синочку, коли ми приїдемо до Москви?

З верхньої полиці чоловік поправляє:

— Не до «Москва», а до «Москви»!

— То от, синочку, коли ми гулятимемо по Москві?

З верхньої полиці знову:

— Не «по Москві», а «Москвою»!

— Ні, ну ти подумай, який антисеміт!

— Дякую.

— «Дякую» на хліб не намажеш.

— Тоді он на тому боці дороги продуктовий, там чудове масло продають.

Зустрілися дві подруги.

— Кажуть, ти вийшла заміж?

— Так.

— Ну і як, стало краще?

— Та ні, не краще. Але частіше.

Діалог двох алкашів у селі:

— Усе, твоя взяла! Нічого моя не брала!

Тиха година в дитячому садку. Лідер середньої групи знайомиться з новеньким:

— Чуєш, тебе як звати?

— Серьожа.

— А скільки тобі років?

— Мабуть, чотили.

— А до жінок тягне?

— Нє-а.

— Значить, не чотили, а тли.

Світське товариство. Одна з дам розповідає свій сон:

— Панове, я сьогодні бачила страшний сон! Ніби я засовую палець до рота, а там немає жодного зуба!

Ржевський:

— Мадам, ви, ймовірно, не туди палець засунули.

Циганка: