Поки Вікторія мріяла про весільну сукню й медовий місяць, десь у глухому селі осторонь від чужих очей вагітна від нього жінка чекала того моменту, коли все владнається, як обіцяв їй Максим у своїх листах. Музика заграла гучніше, оголошуючи початок першого танцю молодят. І Максим, підвівшись, простягнув Вікторії руку з тією самою сяйливою, відпрацьованою усмішкою, яку вона бачила на його обличчі незліченну кількість разів за останній рік. Вона прийняла його руку, відчуваючи, як холод пробігає по шкірі від самого лише дотику до людини, яка виявилася не тією, за кого вона її вважала всі ці місяці.
Поки вони кружляли в танці під захопленими поглядами гостей, Вікторія відчувала, як усередині неї наростає щось схоже на затишшя перед бурею. Це був той самий оманливий спокій, який завжди передує справжній грозі. Танець закінчився під грім оплесків, і гості, розчулені гарною картиною молодої пари, що закружляла у вальсі, піднімали келихи, бажаючи молодятам довгого й щасливого життя. Ніхто з присутніх навіть не підозрював, наскільки гірка іронія прозирала в цих побажаннях.
Поки Максим відійшов, щоб привітати чергову групу гостей, які щойно прибули із запізненням, Вікторія скористалася моментом і непомітно вислизнула на балкон банкетної зали, щоб зателефонувати своєму старшому братові Богдану, який через термінове відрядження не зміг бути на весіллі, але якому вона безмежно довіряла з самого дитинства. «Вікусю, привіт. Вітаю ще раз. Як минає урочистість?» — пролунав у слухавці життєрадісний голос брата.
«Бодю, у мене біда, — прошепотіла Вікторія, намагаючись, щоб тремтіння в голосі не видало її остаточно. — Максим мене зрадив. У нього є вагітна коханка. Вони з матір’ю планували вкрасти частину татового бізнесу». На іншому кінці зависла важка тиша.
А потім Богдан заговорив швидко, діловито, тим тоном, який Вікторія пам’ятала з дитинства, коли старший брат брав на себе роль захисника в складних ситуаціях. «Розповідай усе по черзі від самого початку. Нічого не пропускай». Вікторія квапливо переказала братові все, що сталося: зустріч із ворожкою на перехресті, знахідку в багажнику, документи, листування між Максимом і його матір’ю, підроблений підпис батька на договорі про переоформлення акцій.
Поки вона говорила, Богдан раз у раз ставив уточнювальні запитання, намагаючись розібратися в деталях цієї чудовиської афери. «Віко, послухай, — промовив він нарешті. — Я зараз же наведу довідки про цю Дарину через свої зв’язки. У мене є знайомий у місцевій реєстраційній службі. Він допоможе дізнатися всю підноготну. Зачекай трохи, я передзвоню».
Поки вона чекала на дзвінок від брата, до неї на балкон вийшла мати, стривожена довгою відсутністю доньки на святі. «Вікусю, ти тут? Гості вже цікавляться, куди зникла наречена». Вікторія розповіла матері все, що вже знав батько, спостерігаючи, як обличчя жінки, ще недавно осяяне щастям і зворушенням, поступово перетворюється на маску холодного, безжального гніву.
Мати Вікторії при всій своїй зовнішній м’якості мала твердий, незламний характер, який виявлявся в критичні моменти життя сім’ї. «Це Світлана Іванівна, — процідила вона крізь зуби, згадуючи холодні обійми свекрухи біля входу до палацу. — Я ще дивувалася, звідки в її погляді стільки фальші. Материнське серце не обдуриш. Відчувала ж я: щось із цією сім’єю не так, а списувала на власну недовірливість».
Телефон Вікторії задзвонив знову, і вона квапливо відповіла на дзвінок брата, затискаючи вільне вухо долонею, щоб краще чути в галасливій залі за спиною. «Віко, у мене погані новини», — почав Богдан напруженим голосом. «Ця Дарина Коваленко справді з того самого села, звідки родом мати Максима. Ба більше, знайомий розповів, що кілька років тому в селі ходили чутки про роман між Дариною й Максимом, ще до того, як він остаточно перебрався до міста. Судячи з усього, ці стосунки так і не припинялися всі ці роки, просто велися таємно паралельно з його офіційним життям».
«А що щодо грошей? Щодо плану з акціями?» — спитала Вікторія, відчуваючи, як усередині неї наростає нова хвиля відчаю. «Тут іще гірше, сестричко», — зітхнув Богдан. «Я зв’язався з юристом, який спеціалізується на корпоративному праві, скинув йому фотографії документів, які ти надіслала. Він каже, що підроблення підпису батька на такому договорі — це вже серйозний кримінальний злочин. Ідеться про шахрайство в особливо великому розмірі. Якби ця афера спрацювала, тато міг би втратити контроль над значною частиною свого бізнесу, а довести факт шахрайства постфактум було б вкрай складно, зважаючи на те, наскільки професійно все було сплановано».
Вікторія відчула, як земля знову починає йти з-під ніг, але цього разу не від шоку, а від наростаючої всепоглинаючої люті, яка починала витісняти собою початковий біль і розгубленість. «Богдане, — промовила вона твердим голосом, — я збираюся викрити його просто тут, на банкеті, при всіх гостях. Він має відповісти за скоєне публічно, щоб усе місто дізналося, що він за людина насправді». «Я підтримую тебе, сестричко, — відповів брат без вагань. — Я вже виїжджаю, буду за 40 хвилин. Тримайся, Віко, ти сильна, ти впораєшся…»
