Марина не витримала й розплакалася. Вона намагалася пригадати, скільки разів уже встигла перевдягнути Алісу після відкриття цієї пачки, але останні безсонні дні змішалися в пам’яті. Кожна зміна підгузка тепер уявлялася їй можливим джерелом болю. Жінку мучила думка, що прихована небезпека весь цей час була поруч.
Тоді мати пов’язала дві події: неспокій Аліси почався невдовзі після того, як подружжя стало користуватися новою упаковкою. Раніше в них не було причин підозрювати звичний товар. Вони шукали джерело болю в стані дитини й дотримувалися рекомендацій лікаря.
Слабкий імунітет доньки посилював страх. Іржаві забруднені частинки могли пошкодити шкіру й стати причиною інфекції. Марина звинувачувала себе в неуважності, хоча метал ховався глибоко серед волокон і під час звичайної зміни підгузка майже не був помітний…
Подружжя негайно повезло Алісу до лікарні. Дорогою Марина не зводила погляду з доньки й подумки просила лише про одне — щоб допомога не запізнилася. Вона не знала, скільки небезпечних частинок контактувало зі шкірою дівчинки.
Лікар серйозно поставився до знахідки й уважно оглянув дитину. Він пояснив: якщо гострі частинки встигли пошкодити шкіру, забруднений метал міг стати джерелом інфекції. Тому потрібно було виключити можливі ускладнення, зокрема сепсис.
Для Марини це слово прозвучало особливо страшно. Як медсестра, вона розуміла серйозність загрози й знову запитувала себе, чому не помітила метал раніше. Олексій був поруч і намагався зберігати спокій, але позбавити дружину тяжких припущень не міг. Подружжю залишалося лише чекати результатів обстеження…
