— Це розмова дорослих, і тобі не треба через неї хвилюватися.
Оксана застебнула сумку, дістала телефон і набрала чоловіка. Відповів він не одразу. Коли в слухавці нарешті пролунав голос Андрія, на тлі було чути вуличний шум.
— Оксано, я поки що на об’єкті. Щось сталося?
— Сталося. Я приїхала до заміського будинку раніше, привезла продукти. Зараз твоя мати й Наталя складають речі. Незабаром вони підуть на електричку.
Андрій замовк. Сторонній гул наче віддалився.
— Що означає «складають»? Ви знову посварилися? Оксано, мама вже немолода, у неї тиск. Що б там не сталося, постарайся заспокоїтися й поступитися. Невже знову не поділили якусь грядку?
— Послухай мене уважно, — перебила вона. У голосі з’явилася така твердість, що Андрій більше не намагався вставити слово. — Я зайшла до кухні й побачила, як твої мати й сестра їдять курку та м’ясний пиріг. Максим сидів разом із ними. А Данило був у кутку на старому дивані й їв одну холодну картоплину з пластикової тарілки.
Оксана переказала пояснення свекрухи: хлопчика нібито покарали за те, що він побіг за м’ячем біля полуниці. Нормальної їжі йому не дали, хоча холодильники були заповнені продуктами, які привезла його мати. Поки вона розповідала, Андрій дедалі важче дихав у слухавку, але й далі мовчав.
— Я дала їм дві години, — продовжила Оксана. — Якщо самі не підуть до пів на третю, я викличу поліцію. І відразу попереджаю: більше ні мати, ні сестра до мого будинку не ввійдуть. Ні цього літа, ні потім.
Вона приготувалася почути, що надто гостро відреагувала. Чекала виправдань про виховання, непорозуміння й цілком їстівну картоплю. У глибині душі Оксана вже припускала, що цей дзвінок поставить крапку в їхньому короткому шлюбі.
Андрій важко видихнув.
— Я тебе зрозумів.
— І більше нічого не скажеш?
— А що тут казати? Якщо дорослі жінки карають чужу дитину їжею й зганяють на ній злість, цьому немає виправдання. Я їх захищати не стану. Нехай повертаються. Увечері зустрінемося вдома й спокійно все обговоримо…👉Продовження — натисніть кнопку «Уперед» під рекламою👇👇👇
