Після завершення всіх процедур у штабі Марина вирушила до служби внутрішнього контролю. Там на неї чекало тривале опитування. Чотири години вона послідовно відтворювала кожну подробицю зупинки: появу патрульної машини в дзеркалі, непідтверджені слова про швидкість і вихлоп, глузування з віку та старого автомобіля, пропозицію уникнути офіційного розгляду.
Особливо ретельно зафіксували момент, коли Коваленко витягнув картку з чохла, розірвав її й кинув обидві частини на асфальт. Марина не підсилювала розповідь оцінками. Вона точно передала його репліки, описала сміх і пояснила, чому одразу після події зняла наслідки на телефон. Запис не показував самого руху рук, зате підтверджував місце, час, розташування частин, номер патрульного автомобіля й присутність лейтенанта. Сам факт знищення документа підтверджували свідчення Дениса, який усе бачив і відмовився брехати.
Під час опитування до послідовності реплік поверталися кілька разів, уточнюючи, коли саме пролунав натяк на неофіційний розрахунок і в який момент Марина попередила про службову поїздку. Вона щоразу відповідала однаково спокійно, не підганяючи спогадів під тяжче звинувачення. Для неї було принципово відокремити те, що вона чула сама, від того, що могла лише припускати. Навіть очевидна зухвалість Коваленка не давала права підміняти точність обуренням.
До матеріалів долучили відео з телефона, первинне пояснення й запечатаний пакет, доставлений групою Левченка. Після вилучення частин посвідчення встановлений ланцюг їх зберігання не переривався. Для перевірки це мало не менше значення, ніж зміст свідчень.
Коваленка опитували в сусідньому кабінеті. Крізь стіну його не було чути, але Марина знала, які пояснення він уже намагався дати: жарт, непорозуміння, провокація, незнання її посади. Жодне з них не відповідало на головне питання службового розслідування — чому дорожній інспектор вирішив, що може знищити документ будь-якої людини незалежно від її статусу.
Марині повідомили, що остаточну правову кваліфікацію визначать після вивчення всіх записів і свідчень. Однак повернутися до патрулювання до завершення перевірки Коваленко не зможе. Окремо перевірять епізод із пропозицією владнати справу неофіційно й обґрунтованість зазначених ним порушень.
Марина поставила останній підпис. Пальці втомилися, у скронях відчувалася важкість, але жодної важливої обставини вона не пропустила. Тепер результат справи залежав не від гучності її голосу й не від кольору посвідчення, а від доказів, зібраних у встановленому порядку.
Коли вона вийшла з кабінету, робочий день уже добігав кінця. У коридорі було тихо. За зачиненими дверима залишався чоловік, чия службова кар’єра ще вранці здавалася йому непохитною, а тепер опинилася під загрозою…👉Продовження — натисніть кнопку «Уперед» під рекламою👇👇👇
