Уперше вона вирушила з подругами до великого оздоровчого комплексу. У роздягальні висіло попередження: у зоні парних купальні костюми заборонені, оскільки там діє принцип «вільного тіла». Відвідувачам дозволялося брати із собою лише бавовняний рушник.
Оксана спершу вирішила, що йдеться про окрему жіночу зону. Подруги швидко пояснили: парні спільні, тож поруч можуть опинитися чоловіки й жінки будь-якого віку. Усередині вона справді побачила літнього чоловіка, подружню пару, молоду дівчину й стареньку, які цілком спокійно сиділи поруч і не розглядали одне одного.
Купальний костюм там вважався не проявом скромності, а порушенням правил. Місцеві пояснювали заборону тим, що синтетична тканина в гарячому вологому середовищі може виділяти небажані речовини, тоді як натуральний рушник безпечний. Для них оголеність не надавала відпочинку жодного інтимного сенсу.
— Мені було так ніяково, що хотілося негайно розвернутися, — зізналася Оксана. — А довкола ніхто навіть не розумів причини мого збентеження. Туди приходили подружжя, діти, батьки й літні родичі, щоб разом поплавати, погрітися й відпочити.
Перші хвилини вона намагалася дивитися виключно в підлогу й уже збиралася піти. Спокій інших потроху передався їй, тож того дня вона все-таки змусила себе залишитися…