Такі комплекси нагадували окремі світи з десятками приміщень: сухими й м’якими парними, біосаунами, кімнатами з густою парою та крижаними печерами. У деяких місцях були незвичайні зали з імітацією зоряного неба або величезним акваріумом. Існувала навіть парна, після якої відвідувачів пригощали свіжою випічкою.
Особливе місце посідав ритуал з ароматною парою. Працівник лив на розпечене каміння воду з ефірними оліями, а потім великим віялом спрямовував гаряче повітря по залі. Усе перетворювалося на виставу, і ведучі таких церемоній навіть змагалися між собою в майстерності.
Усі відвідувачі залишалися без купальних костюмів, але пильні погляди й неналежна поведінка не допускалися. Порушника могли негайно вивести й більше не пустити до закладу. Оксана повторила, що місцеві пов’язують таку традицію зі здоров’ям, а не з еротикою.
У деяких центрах приблизно раз на місяць проводили окремий день лише для жінок. Більшості постійних відвідувачок, однак, змішаний формат не заважав. Вони звикали до нього з дитинства й щиро не розуміли, чому приїжджі так губляться.
Я спробувала уявити подібну громадську парну там, де виросли ми, і зізналася, що в нас вона спричинила б справжній скандал. Оксана погодилася: спільне відвідування давно вважається неприйнятним і обмежується правилами закладів. На цьому банна тема могла б закінчитися, але після короткої паузи знайома згадала ще кілька незвичних деталей…
