На пляжах і в парках багато жінок спокійно засмагали без верхньої частини купальника. Це вважалося продовженням тієї самої культури природного тіла й нікого не тривожило, навіть коли неподалік гралися діти. Приїжджі на такому тлі мимоволі вирізнялися ошатними купальниками, укладеним волоссям і макіяжем.
За спостереженнями Оксани, значно м’якше там ставилися і до повноти. Жінці не доводилося будь-що відповідати культу худорлявості чи соромитися кількох зайвих кілограмів. Привабливою могла вважатися міцна, сильна фігура, не виснажена постійними дієтами й виснажливими тренуваннями.
Натомість склад доглядових засобів вивчали надзвичайно уважно. Покупчині шукали натуральні компоненти, перевіряли, чи не випробовувався продукт на тваринах, і не вважали високу ціну доказом якості. Вони радше обирали недорогу туш перевіреної місцевої марки, ніж розкішний привізний засіб із сумнівним складом.
Поки Оксана говорила, я помічала, що її оцінки стали обережнішими, ніж на початку бесіди. Вона вже не називала один уклад правильним, а інший — хибним: за роки життя далеко від дому знайома побачила переваги й слабкі сторони обох. Я попросила її чесно пояснити, що саме дала їй нова середа і чого вона в ній так і не змогла прийняти…
