Тим часом Богдан заходив до під’їзду старої п’ятиповерхівки, де жила його мати. Він насвистував, почуваючись переможцем: звільнився від шлюбу, покарав незговірливу дружину й захистив інтереси найближчої людини.
— Усе, мамо, я пішов від неї! — оголосив він із порога. — Вона подала на розлучення, тож борг можеш не повертати. Переживе.
Богдан із задоволеним виглядом поставив валізу в передпокої. Лідія Степанівна давно чекала на цей день. Невістку вона не любила за прямоту, самостійність і небажання погоджуватися з кожним словом старших.
— Нарешті ти схаменувся, синку! — зраділа вона, витираючи руки об квітчастий фартух. — Я ж відразу казала, що вона тобі не пара. Холодна, розважлива, думає лише про себе. А борг нехай спочатку доведе. Я нічого в неї не брала, паперів не підписувала. Машину ми купили чесно.
Вишневий кросовер був головною гордістю Лідії Степанівни. У дворі він займав надто багато місця, споживав чимало пального й дратував сусідів, яким господиня раз у раз заважала виїхати. Але для неї автомобіль слугував доказом успіху: тепер усі мали бачити, що звичайна пенсіонерка спроможна дозволити собі дорогу річ.
На плиті смажилося м’ясо, із духовки долинав запах картоплі. Лідія Степанівна нарізала ковбасу товстими скибками й кликала сина до столу.
— Сьогодні відсвяткуємо твою свободу, а завтра я поїду до нотаріуса, — повідомила вона. — Термін уже настав. Мар’яна готує документи, ми оформимо спадщину й виставимо будинок на продаж. Ділянка велика, місце гарне. За свою половину я можу отримати щонайменше три мільйони. Куплю гараж, а решту віддам тобі, поки не знайдеш нормальну, поступливу дружину.
Богдан помив руки й усівся за тісний стіл, заставлений тарілками. Перед тим як піти з дому, він увімкнув на смартфоні режим польоту: йому хотілося, щоб Оксана не змогла додзвонитися й почати благати його повернутися. Тепер він вимкнув цей режим, налив собі вишневого компоту й відкинувся на спинку стільця.
На екрані відразу з’явилося кілька сповіщень. Богдан ліниво потягнувся до телефона, сподіваючись побачити рекламні повідомлення, але перше ж сповіщення змусило його випростатися. Банк повідомляв, що кредит на півтора мільйона успішно оформлено, а перший щомісячний платіж становитиме майже сорок тисяч.
Він двічі перечитав повідомлення, а тоді відкрив банківський застосунок. Завантаження тривало нестерпно довго. Богдан то підносив телефон ближче до обличчя, то відсував його, ніби відстань могла змінити написане. Нарешті вгорі з’явилася картка нового кредиту, а залишок на основному рахунку дорівнював нулю. В історії операцій значився переказ Оксані на півтора мільйона з поясненням про повернення боргу Лідії Степанівни за машину…👉Продовження — натисніть кнопку «Уперед» під рекламою👇👇👇
