Однак Марина чітко розуміла й інше: перемогти в нав’язаній грі можна лише одним способом — відмовитися від чужих правил. Після пережитого напруження пальці трохи тремтіли, але внутрішньої невпевненості вона не відчувала. Рішення було правильним, і відступати від нього вона не збиралася.
За п’ятнадцять хвилин двері без попередження розчинилися. На порозі постав чоловік у дорогому цивільному костюмі; його обличчя палало від ледве стримуваної люті. Це був Петро Сергійович, той самий впливовий працівник наглядового відомства. За його плечем стояв зблідлий Мельниченко й усім своїм виглядом намагався показати, ніби не має жодного стосунку до цього вторгнення.
Марина не відірвалася від документів, які встигла розкласти перед собою.
— Ви Ковальчук? — запитав непроханий гість голосом, що тремтів від гніву. — Ви взагалі усвідомлюєте, що накоїли? Мого зятя, шанованого офіцера, затримали, наче звичайного кишенькового злодія. Вирішили, що після приїзду з великого міста вам дозволено встановлювати тут власні порядки? Тут давно існують свої правила, і ви щойно грубо їх порушили.
Лише тоді Марина повільно підвела голову. Вона спокійно оглянула чоловіка перед собою, відзначивши дорогий годинник і доглянуті руки. Перед нею був представник місцевого впливового кола, який звик заходити без дозволу й домагатися бажаного грубим тиском.
— По-перше, до цього кабінету заведено заходити після стуку, — рівно промовила вона. — По-друге, ваш зять не заслуговує на звання офіцера, бо ганьбить форму. І нарешті, я приїхала не для дотримання встановлених вами звичаїв. Моє завдання — домогтися, щоб дотримувалися закону.
— Послухайте мене, любонько. — Петро Сергійович наблизився до столу й навис над Мариною. — Уже завтра я влаштую вашому управлінню таку перевірку, що порушень вистачить на кілька справ. Ви не встигнете навіть зібрати речі. Звільніть Максима зараз, поки ситуацію ще можна виправити. Оголосимо те, що сталося, навчальною перевіркою пильності й забудемо про все. Відмовитеся — ваша кар’єра закінчиться, не встигнувши розпочатися.
Марина підвелася з крісла. Вона поступалася гостеві зростом, однак її спокій робив його менш переконливим. Із шухляди столу вона дістала диктофон, який працював від тієї миті, коли розчинилися двері.
— Це спроба тиску на розслідування та прямі погрози посадовій особі під час виконання службових обов’язків. Ви власноруч погіршуєте своє становище, Петре Сергійовичу. Цей запис разом із матеріалами щодо вашого зятя буде направлено до вищої наглядової інстанції. Що ж до перевірок — я їх вітаю. Мені саме знадобиться сприяння під час аудиту фінансових документів управління за останні три роки. Гадаю, Мельниченко зможе повідомити чимало корисного, якщо співпраця дасть йому змогу розраховувати на пом’якшення покарання.
Заступник, який досі стояв біля дверей, здригнувся й зблід іще дужче. Тепер він зрозумів: Марина вступила в боротьбу серйозно й не збирається залишати шляхів до відступу. Петро Сергійович теж на кілька митей утратив дар мови. Він явно не припускав, що звичний спосіб тиску виявиться марним. У цьому невеликому місті самої його посади зазвичай вистачало, щоб співрозмовники ставали покірними, але Ковальчук не піддалася.
— Ти ще пошкодуєш, — нарешті видихнув він. Різко розвернувшись, Петро Сергійович вийшов і ледь не зачепив Мельниченка, який застиг у дверях.
Марина знову опустилася в крісло. Вона не могла знати напевно, наскільки реальними були ці погрози, але не сумнівалася, що удару у відповідь буде завдано. Та розмірковувати про це зараз було ніколи. Вона викликала Романа Данилюка і, коли майор увійшов, одразу перейшла до розпоряджень.
— Романе, починаємо операцію «Чистий горизонт». Усі патрулі в місті й на трасах негайно замінити перевіреними працівниками резерву. Відсторонених зібрати в актовій залі — я хочу побачити кожного. І ще раз огляньте особисті шафки Гончаренка й Ткаченка. Там напевно знайдеться щось серйозніше за необліковану готівку.
Данилюк коротко кивнув. Із погляду начальниці він бачив: для неї те, що відбувається, давно перестало бути звичайним службовим розслідуванням і перетворилося на справу, яку вона має намір довести до кінця. Майже відразу коридори наповнилися рухом. Співробітники внутрішньої безпеки заходили до кабінетів і вилучали робочі журнали та комп’ютери…👉Продовження — натисніть кнопку «Уперед» під рекламою👇👇👇
