Бляклий ранок підіймався над горами повільно, ніби неохоче. Сірий туман знову заповнював низини, а мокрі кедри стояли нерухомо, чорні й важкі. Назар ішов швидко, майже не озираючись. Після нічної втечі з шахт тіло здавалося чужим: м’язи нили, подряпина на щоці щеміла, дихання збивалося на підйомах. Чорний кейс він притискав до грудей так міцно, ніби всередині була не залізна таємниця, а чиєсь останнє прохання.
Сивий ішов попереду. Пес рухався безшумно, іноді завмирав, слухав ліс і знову продовжував шлях. Назар знав: якщо люди Гайдука знайшли шахту, вони зможуть узяти слід. У них були прилади, зв’язок, зброя, транспорт. У нього — ліс, досвід і пес. І ще річ, через яку все це почалося.
Але тепер його мучила думка про гелікоптер. У кабіні він бачив порожні крісла, розкриту панель, контейнер. Та в будь-якій льотній машині мала залишатися ще одна важлива річ — бортовий реєстратор. Самописець. Якщо він уцілів, то міг розповісти більше, ніж усі папери в контейнері.
— Якщо ти там, — тихо сказав Назар, дивлячись у бік далекої улоговини, — значить, ти скажеш, що сталося.
Сивий зупинився й озирнувся. Назар кивнув, ніби пес міг запитати його очима, навіщо повертатися туди, звідки почалася небезпека.
— Треба дізнатися правду.
Шлях назад зайняв кілька годин. До полудня вони знову вийшли до тієї самої западини. Гелікоптер лежав нерухомо, як величезний мертвий звір, наполовину похований у моху. Зламані лопаті стирчали із землі, корпус був у тріщинах, а на металі вже росли дрібні кущики. Першого разу Назар бачив у ньому дивну знахідку. Тепер він бачив місце злочину.
Він спустився обережно. Сивий тримався поруч, вуха його були притиснуті, ніс працював без упину. Назар попрямував до хвостової частини. Якщо реєстратор пережив удар, шукати його слід було там — у найзахищенішій зоні корпусу. Він відсунув шмат іржавого металу, розгріб бруд, потім побачив циліндричний блок із ледь читаним написом: «Бортовий реєстратор польотних даних».
— Живий, — видихнув Назар.
Корпус був подряпаний, пом’ятий, але не розколотий. Він потягнув пристрій назовні, і цієї миті земля біля його черевика здійнялася сухим фонтанчиком.
Хлопок долинув слідом.
Назар миттю впав за фюзеляж. Сивий вишкірився, пригнувся. Друга куля вдарила в метал із глухим дзвоном.
Снайпер… 👉👉👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» нижче👇👇👇
