У її словах не було погрози — лише точна констатація. Але Коваленко почув у них браваду жінки, яку вже вважав безпорадною. Він театрально оглянув старий автомобіль і зневажливо скривився.
— Виконуєте обов’язки? А підтвердження де? Ані службової машини, ані супроводу, ані посвідчення ви не показали. Переді мною звичайна водійка і звичайне порушення. Не намагайтеся справити враження.
Він назвав своє повне ім’я — Вадим Олегович Коваленко — й оголосив, що має право затримати її для складання протоколу. Після цього дістав бланк і заходився писати, надаючи кожному рухові зайвої значущості. Марина могла відкрити бардачок і показати червоне посвідчення працівника центрального управління транспортного нагляду. Однак вона не збиралася використовувати посаду, щоб уникнути звичайної перевірки: лейтенант мав назвати законні підстави зупинки й оформити матеріали за правилами. Розкривати зміст закритого завдання вона не могла.
Вона спостерігала за заповненням бланка майже відсторонено. Коваленко не показав ані запису з приладу, ані знімка з камери. Не запропонував оглянути автомобіль, не зафіксував імовірної несправності й не роз’яснив їй порядок оскарження. Цих процедурних порушень вистачило б, щоб під час оскарження складені ним матеріали визнали необґрунтованими. Марина досі сподівалася, що самовпевнений службовець повернеться до встановленої процедури й на цьому зупиниться.
Лейтенант відірвав заповнений аркуш і переможно всміхнувся.
— Виходить три пункти: перевищення швидкості, технічна несправність і невиконання законної вимоги. Штраф буде чималий. А якщо матеріали потраплять до суворого судді, можете на кілька місяців залишитися без права керування. Утім, суди перевантажені. Іноді людям вигідніше не доводити справу до зайвої тяганини.
Він замовк і багатозначно підняв брови. Натяк був настільки прозорим, що жодних уточнень не потребував.
— Грошей я вам не пропонуватиму, — відповіла Марина. — Оформлюйте все офіційно й дотримуйтеся встановленого порядку.
Усмішка зникла з його обличчя. Він розраховував швидко отримати бажане, а натомість почув спокійну відмову. Тепер йому хотілося не просто затримати її, а покарати за те, що вона не визнала його зверхності.
— Отже, вирішили ускладнити мені роботу? — крізь зуби промовив Коваленко. — Такі водії, як ви, взагалі небезпечні. Може, ви й посвідчення свого часу отримали не зовсім чесно.
Він знову поглянув на картку, потім на протокол. В очах промайнула недобра рішучість. Марина відчула холодний укол передчуття: лейтенант вигадав спосіб принизити її сильніше, ніж будь-яким вигаданим штрафом…👉Продовження — натисніть кнопку «Уперед» під рекламою👇👇👇
