— Знаєш, я зрозумів. Мама дійсно занадто влазила в наше життя. Контролювала кожен мій крок. А я дозволяв, бо боявся образити.
— Чому боявся?
— Вона одна. Після розлучення з батьком у неї нікого не було, крім мене. Я відчував провину, що не можу бути поруч постійно. Ось вона і дзвонила, щоб компенсувати мою відсутність.
— Але це нездорові стосунки. Мати не повинна триматися за сина так міцно.
— Знаю тепер. Дякую, що відкрила очі. Якби не ти, я б так і жив під її контролем.
Він обійняв дружину. Карина посміхнулася. Нарешті він зрозумів.
Через рік стосунки Дениса і Людмили Миколаївни налагодилися. Вона перестала дзвонити так часто. Знайшла собі хобі: записалася на курси йоги, подружилася з сусідкою. Почала частіше виходити гуляти. У неї з’явилося своє життя, не залежне від сина.
— Денисе, твоя мама змінилася. Стала спокійнішою, — зауважила Карина.
— Так. Вона знайшла собі заняття. Тепер не сидить вдома одна, сумуючи за мною.
— Ось бачиш, їй просто потрібно було знайти своє життя.
Карина зрозуміла головний урок: межі треба ставити відразу і жорстко. Свекруха не відступить сама, буде тиснути, маніпулювати. Треба вимагати від чоловіка, щоб він захищав сім’ю, встановлював правила. Інакше мати буде втручатися все життя, руйнуючи шлюб зсередини.
