Оксана вважала, що знає про батька майже все. Вона бачила його відданість складній професії, заслужений авторитет серед колег і щирий інтерес до технічних новинок. У нього залишалося широке коло спілкування й чимало давніх родинних друзів, знайомих доньці ще з тих років, коли мама була жива. Але майже в усіх цих людей давно були чоловіки чи дружини й дорослі діти. Сам батько всі п’ять років зберігав вірність пам’яті дружини й жодного разу не дав приводу припустити, що зацікавлений іншою жінкою. Тому знайти серед знайомих відповідну людину не виходило, а випадкове сватання здавалося надто ризикованим.
Саме тоді, наприкінці вересня четвертого курсу, Андрій зайняв вільне місце поруч з Оксаною. Їхнє перше справжнє знайомство відбулося на довгій перерві в гамірному університетському коридорі. За кілька хвилин до пари, що мирно розмовляла, підлетіла Марина й без церемоній спитала, хто цей новачок. Андрій не розгубився й із легким викликом поцікавився, як звати прекрасних «ветеранок» групи і чи не ризикує він дістати по шиї за таке визначення. Оксана поспішила згладити напруження, представивши спершу подругу, а потім себе.
Марина, однак, уже ввійшла в роль і здавати позиції не збиралася. За образу поважних дам вона негайно викликала незнайомця на дуель і запропонувала мілордові вибрати зброю. Андрій виявився не з лякливих і охоче прийняв правила гри: якщо прекрасні дами назвали його мілордом, битися слід на шпагах, а за відсутності шпаг у крайньому разі підійдуть дзвінкі шаблі. Єдина проблема полягала в тому, що в новому місті він поки не мав гідного секунданта.
Зазвичай останнє слово в подібних словесних баталіях лишалося за Мариною, і цього разу вона теж не відступила. Дівчина оголосила себе найнеупередженішим суддею, а в суперниці призначила Оксану — найкращу і, за її словами, найбезжальнішу фехтувальницю університету. Оксана спалахнула, Андрій церемонно схилив голову й із задоволенням прийняв виклик. Провести поєдинок він запропонував після занять у кав’ярні на сусідньому перехресті. Інших закладів поблизу новачок іще не знав: у величезному місті жив лише кілька днів.
За кілька годин трійця й справді мирно сиділа за столиком у вибраній кав’ярні. Дуель перетворилася на знайомство, а першим спільним відкриттям стала любов усіх трьох до класичного пломбіру, який дівчата їли з помітно більшим ентузіазмом. Марина тим часом готувалася влаштувати новачкові справжній перехресний допит. Такий інтерес пояснювався просто: Андрій одразу викликав явну симпатію в обох подруг…
