День народження Андрія напередодні вже весело відсвяткували всією студентською компанією в кав’ярні. Після свята іменинник запросив Оксану в неділю до себе й особливо попередив: удома будуть лише вони й мама. Дівчина розуміла, що мусить піти, і сама всім серцем хотіла цього візиту, попри тривогу. У суботу вони з батьком за звичкою закупили продукти, а потім Оксана приготувала добрий недільний обід, намагаючись заздалегідь закінчити всі домашні справи.
Закінчивши хатні клопоти, Оксана прийняла душ і під рівний гул фена вийшла до вітальні. Батько в цей час спокійно сидів на дивані перед телевізором. Донька сказала, що ввечері йде в гості на день народження до хлопця з їхньої університетської групи. Він одразу відволікся від екрана й запропонував особисто забрати її після зустрічі. Не дивлячись йому в очі, Оксана відповіла, ніби вони будуть із Мариною, а хлопці обов’язково проведуть їх додому. Брехня прозвучала майже буденно, від того стала ще неприємнішою.
Батько повірив доньці відразу, як вірив їй завжди, а Оксана поспішила до своєї кімнати перевдягатися. Їй було важко й соромно за цю брехню, особливо на тлі цілковитої батькової довіри. Тут же згадалося родинне правило, встановлене ще за мами.
За мами в родині існувало просте правило: не брехати. Вона жартома називала брехню смертним гріхом, від якого не відкупишся жодною індульгенцією, а батько незмінно її підтримував. Оксана розуміла, що могла давно розповісти про Андрія, і тоді зараз не довелося б ховатися за вигаданою компанією. Вона твердо пообіцяла собі все виправити за першої ж нагоди й пішла до кімнати вдягатися.
Строга однотонна сукня сиділа добре, але здавалася надто простою. Ширше розчинивши дверцята гардероба, Оксана побачила мамину тонку кашемірову хустку з витонченим орнаментом. Мама часто накидала її на плечі поверх такої самої лаконічної сукні, і одна ця деталь змінювала весь убір і її образ. Дівчина обережно дістала хустку. Навіть через довгі роки тканина зберігала аромат улюблених маминих парфумів «Опіум» — уже не такий сильний і насичений, як колись, але, як і раніше, упізнаваний із першого вдиху.
Коли Оксана вийшла до передпокою, батько теж відчув знайомий аромат. Він довго дивився на дорослу доньку зі світлим смутком, а потім тихо сказав, що зараз вона особливо схожа на маму. Оксана швидко поцілувала його й вибігла з квартири, бо ще секунда — і вона розплакалася б у нього на очах.
На автобусній зупинці її вже чекав ошатно вдягнений Андрій. У подарунок Оксана несла великий яскравий альбом з ілюстраціями, присвячений культурі й пам’яткам тієї південної країни, якою він захоплювався з дитинства. Дорогою дівчина наполягла, щоб вони неодмінно купили квіти для його матері. Андрій щиро намагався відмовити її від зайвих витрат, але суперечку програв. У просторому квітковому магазині Оксана вибрала свіжі орхідеї, які флористка поклала в акуратну подарункову коробку.
Поки флористка оформлювала композицію, у приміщенні стало спекотно. Оксана трохи розчепила комір пальта, і Андрій уловив запах, що йшов від маминої хустки. Він дуже уважно подивився на дівчину, але виявив тактовність і нічого не спитав.
Біля потрібної квартири Андрій лише торкнувся кнопки дзвінка, а двері розчинилися майже миттєво. Було очевидно, що господиня давно чекала гостей у передпокої. При яскравому світлі Оксана побачила молоду струнку жінку з такими самими блакитними очима, як у сина. Красиве темно-русяве волосся було зібране в строгий пучок, а синя сукня з лаконічними білими деталями виглядала просто й бездоганно. Жінка всміхалася тепло, без оцінювальної цікавості, щиро прийняла орхідеї й запросила гостю зайти.
Вони встигли обмінятися першими вітаннями, коли мати Андрія трохи нахилилася до Оксани. На її обличчі майнуло здивування: вона впізнала запах, що йшов від старої кашемірової хустки…
