— У тебе є адреса цього Руденка? — спитав Роман після довгого мовчання.
— Є. Записуй. Тільки не роби дурниць. Краще передай усе офіційно.
Роман записав адресу, пообіцяв подумати й поклав слухавку. Звісно, чекати він не став. Наступного ранку він стояв перед невеликим приватним будинком на тихій околиці. У голові крутилися десятки пояснень, і кожне здавалося слабшим за попереднє. Може, Олесю змусили. Може, вона в біді. Може, все це вигадав Гліб, а вона сама не розуміє, у що втягнута. Роман навіть думав про гроші: він міг би дати їй цю суму, просто віддати, якби вона попросила. Так, під час укладення шлюбу юристи наполягли на документах, що захищали фірму й майно, придбане до весілля. Але хіба він відмовив би їй у допомозі?
Він натиснув на дзвінок один раз, потім удруге. За дверима почулися кроки. Замок клацнув, і на порозі з’явилася Олеся.
Жива. Неушкоджена. У рожевому махровому халаті, з вологим волоссям, ніби щойно вийшла з душу. На її обличчі не було жаху, не було радості, не було навіть справжнього здивування. Вона дивилася на нього так, ніби давно чекала цього візиту й лише досадувала, що він стався вранці.
— Олеся, — Роман вимовив її ім’я майже беззвучно. — Ти жива?
Він зробив крок уперед, і тієї ж миті сильний біль вибухнув у потилиці. Світ хитнувся. У вухах прогримів глухий удар, обличчя Олесі розпливлося, підлога піднялася назустріч. Останнє, що він устиг побачити, — чоловічу тінь за спиною і бейсбольну биту в руках Гліба.
Отямився Роман у підвальному приміщенні. Спочатку прийшов запах сирості, потім біль. Голова гуділа так, ніби всередині неї стукали молотком. Тьмяне світло просочувалося з маленького вікна під стелею, перекритого ґратами. Роман сидів просто на холодній підлозі. Руки були туго стягнуті за спиною, мотузка вп’ялася в шкіру, пальці німіли. Ноги зв’язали не менш міцно.
Він спробував поворухнутися й не стримав хрипкого стогону. Від болю й нудоти перед очима попливли каламутні кола. Пам’ять поверталася уривками: двері, халат, обличчя Олесі, удар. Він розумів, що вибратися не зможе. Навіть підвестися не зможе…
