Вона повідомила, що продала дачу й звільнилася з клініки.
«Не стану виправдовуватися. Я заздрила тобі, — писала вона. — Мені здавалося, що в тебе є сім’я, упевненість і майбутнє, а в мене нічого. Коли Вадим сказав, що нещасний поруч із тобою, я повірила, бо хотіла повірити. Потім стало запізно відступати, хоча можливість була щодня».
Софія дочитала до кінця й прибрала аркуш до шухляди. Відповіді Наталія не отримала. Пробачати заради чужого спокою Софія не збиралася.
Ненависті теж не залишилося. Подруга стала частиною минулого, до якого не хотілося повертатися.
Павло Литвиненко передав слідству договори й листування. Його свідчення підтвердили, що Вадим обіцяв погасити борги після продажу квартири дружини.
Компанія пройшла процедуру банкрутства. Майно фірми реалізували, а виручені кошти розподілили між кредиторами в установленій черговості. Павло повернув лише частину вкладеного.
— Сам винен, — сказав він Софії після одного засідання. — Бачив, як людина бреше іншим, і думав, що зі мною буде чесною.
Вадим до останнього заперечував умисел. Він стверджував, що збирався врятувати бізнес, повернути кредит і забезпечити родину заміським будинком. Вікторія перекладала відповідальність на нього, запевняючи, нібито лише готувала документи зі слів клієнта.
На суді оголосили листування. В одному повідомленні Вадим пропонував після отримання грошей оголосити компанію неплатоспроможною. В іншому обговорював, як переконати Софію підписати договір позики без забезпечення.
Вікторія відповідала, що покупець на квартиру згоден указати занижену ціну. Наталія сиділа в залі окремо. Із Софією вона не заговорила.
Вирок винесли майже через рік після того дня на дачі. Вадима визнали винним у шахрайстві й використанні підробленого документа. Вікторію — у пособництві й участі в підготовці схеми.
Суд урахував розмір позики, попередню змову, спробу заволодіти коштами від продажу квартири й тиск на потерпілу. Обоє отримали реальні строки. Крім того, суд стягнув із них на користь фінансової організації суму встановлених збитків.
У Софії не залишилося ні боргу, ні ризику втратити житло. Після засідання журналіст місцевого видання спробував поставити їй запитання, але Андрій зупинив його.
— Моя довірителька не коментує особисте життя…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇