Сказавши все це, Катерина шмигнула до своєї спальні, щоб швиденько зібрати свої речі. Те, що основні речі вже були складені, бо Катерина збиралася днями поїхати до мами на дачу, її дуже потішило. Залишалося тільки зібрати Даню й докинути в сумку кілька важливих речей.
Катерина якраз насилу застібала блискавку на сумці, коли до спальні завалився засмучений Артем.
— Катю, ти куди зібралася? А як же гості?
— Пішов ти!
Катерина зневажливо відсунула Артема вбік і попрямувала до дитячої.
— Даню, збирайся, малий. Ми до бабусі на дачу просто зараз поїдемо, як ти й хотів.
— Ура! — закричав задоволений Данечка.
Залишалося тільки зібрати трохи їжі в дорогу, і Катерина пішла на кухню до холодильника. Не дарма ж вона вчора готувала. Однак і тут Артем не дав їй спокою, різко перегородивши шлях до холодильника.
— Слухай, чого ти від мене хочеш? — роздратовано крикнула на чоловіка Катерина. — Усі, хто тобі потрібен, залишаються тут. Ідемо тільки ми з Данею.
Артем злобно подивився на дружину й засопів.
— Катю, негайно припиняй істерику й займися столом. Подавати на стіл хто буде? Гості вже всі зібралися!
У відповідь Катерина різко розвернулася в бік вітальні й влетіла туди, тримаючи Артема за руку. Біля вікна стояла задоволена Ірина й попихкувала у кватирку тонкою дамською сигаретою.
— Ти питав мене, хто вам на стіл подаватиме? — усміхаючись, спитала в чоловіка Катерина. — Ось вона тобі й подаватиме…
