Перевірка тривала майже чотири місяці. Технічний фахівець підтвердив, що запис із лисеняти не монтували. Окремо встановили, що ранні файли й робочі коментарі з’явилися ще до переїзду Маші та відкритого сімейного конфлікту. Психологиня кілька разів розмовляла з дівчинкою, а фахівець служби супроводу відвідував квартиру Ольги й будинок. Анна закінчила курс для батьків дітей із досвідом втрати й почала особисту психотерапію. Жоден із цих кроків не скасовував минулого, але разом вони показували напрямок.
Ці місяці не були спокійним очікуванням. Маша хворіла, відмовлялася залишатися сама в кімнаті й одного разу розірвала малюнок, побачивши спрямований на неї телефон перехожого. Анна пропускала роботу, зривалася на Ольгу, потім перепрошувала й училася просити про допомогу до того, як утома перетворювалася на злість. Фахівці бачили не красиву картинку, а звичайне життя з помилками та спробами їх виправити.
На наступному засіданні сімейного суду Артем уже не заперечував існування контент-плану. Він наполягав, що ніколи не збирався по-справжньому відмовлятися від доньки, а лише хотів налякати Анну й розіграти складний період адаптації. Коли його запитали, чи розумів він, що п’ятирічна дитина не відрізнить постановної погрози від справжньої, Артем довго мовчав. Потім сказав, що був упевнений: згодом усе виправить.
Лена підтвердила, що заперечувала проти справжнього повернення, але погодилася на тиск і приховане знімання. Її страх утратити вкладені гроші врахували як пояснення, а не як виправдання. Рекламну суперечку розглядали окремо: партнер розірвав договір із Леною та Артемом, а зобов’язання за студійним боргом залишилися на них обох. Нікого не вивели із зали в кайданках, зате звична система брехні перестала їх захищати.
Рішення не називало Анну ідеальною матір’ю. У ньому окремо зазначили її участь у комерційних зніманнях і необхідність подальшого супроводу сім’ї. Але вона добровільно розкрила повний архів, припинила публікації, забезпечила Маші стабільний побут і не перешкоджала безпечному спілкуванню з батьком. Визначили, що дівчинка постійно проживатиме з Анною. Зустрічі Артема поки що залишили короткими й лише в присутності фахівця.
Використовувати зображення Маші в комерційних матеріалах заборонили обом батькам. Артем мав пройти програму відповідального батьківства, а питання розширення спілкування відклали до нового оцінювання. Його скаргу про те, що Анна нібито викрала дитину, не підтримали: вона одразу повідомила службу, запропонувала контрольовані зустрічі й діяла за планом безпеки.
Коли двері зали відчинилися, Анна не відчула переможного захвату. Коліна тремтіли, у роті пересохло, а попереду залишалися борги, розлучення й роки непростих розмов. Ірина нахилилася до Маші й тихо пояснила рішення простими словами. Дівчинка стиснула полотняного зайця й запитала: «Тобто сьогодні я знову їду з мамою?» Анна відповіла: «Сьогодні й завтра. А далі вирішуватимемо день за днем…»
