Уранці Артем з’явився на кухні вже одягнений для знімання. Він поставив телефон біля кавоварки й бадьоро запропонував приготувати перший сімейний сніданок. Маша завмерла з ложкою над тарілкою. Анна мовчки перевернула телефон екраном донизу. Усмішка чоловіка протрималася ще кілька секунд, після чого він вимкнув запис і запитав, чи збирається вона зірвати контракт, гроші за яким вони давно витратили.
Лена приїхала раніше дев’ятої, наче знала, що сталося вночі. Зазвичай зібрана, вона двічі не влучила ключем у замкову шпарину й увійшла, не привітавшись. У руках тримала теку зі сценаріями. Верхній аркуш мав назву «Сім’я без фільтрів», нижче стояло число сорок. Помітивши погляд Анни, Лена притиснула теку до грудей і сказала, що це лише номер робочої версії.
— Ти говорила при Маші про повернення? — запитала Анна.
— П’ятирічні діти змішують почуте й вигадане. Не перетворюй звичайну адаптацію на розслідування.
Лена відвела очі, й Анна відчула не тріумф, а нудоту. Поки Артем налаштовував світло у вітальні, а продюсерка залишила теку на столі, Анна швидко сфотографувала два аркуші. У сценарній таблиці було сорок випусків: знайомство, поїздки, нова кімната, перша сімейна вечеря. Сороковий рядок називався «Перша ніч. Питання про повернення». Нижче починалася наступна сюжетна лінія — «Криза. Розлука. Чесний фінал» — з очікуваним охопленням утричі вищим за звичайне.
На другому аркуші була таблиця платежів. Аванс пішов на оренду студії, погашення прострочених боргів та обладнання. Їхній розкішний будинок належав Анні: він залишився їй після смерті матері, а Артем уже кілька місяців умовляв закласти його заради порятунку бізнесу. Вона відмовлялася. Тепер поряд із запуском наступної сюжетної лінії стояла примітка: «Підписання договору застави до кризи».
Маша випадково зачепила склянку. Та впала й розбилася, а сік розтікся по столу. Першим рухом Артем відсунув уламок від її долоні, а потім миттю ввімкнув камеру й лагідно сказав, що нічого страшного не сталося. Коли Анна затулила об’єктив рукою, його обличчя змінилося. Він нахилився й тихо попередив: або вона грає свою роль, або глядачі побачать, якою нервовою та небезпечною вона стає поруч із дитиною.
Замкнувшись у ванній, Анна зателефонувала Ірині. Вона повторила слова Маші, розповіла про приховану камеру та сценарний план. Ірина не стала обіцяти негайного розв’язання. Попросила припинити знімання, не розпитувати дівчинку знову й знову та дослівно записати лише те, що вона сказала сама. Якщо Анна відчувала загрозу, їй слід було піти з дитиною в безпечне місце. Вони домовилися зустрітися в сімейному центрі, а перед тим, як завершити розмову, Ірина додала: «Сьогодні я буду там не сама…»
