У погляді Ірини змішалися смуток і захоплення.
— Але знання мов вирішує не все. Навіть якщо професори його підтвердять, залишаться інші претензії прокурора. Є заяви клієнтів про шахрайство, скарги на якість перекладів…
— На якість? — перебила Оксана. — Які помилки вони знайшли?
— Троє клієнтів кажуть, що в перекладах були серйозні помилки. За їхніми словами, через це вони втратили гроші й постраждала їхня репутація.
Оксана наче дістала удар у живіт.
— Такого не могло бути. Кожен текст я перевіряла тричі, прискіпувалася до всього. Роботу з грубими помилками я б не відправила. Нізащо.
— Копії в тебе збереглися?
— На комп’ютері є всі переклади. Тільки комп’ютер забрала поліція — як речовий доказ.
Ірина записала це в блокноті.
— Домагатимусь доступу до файлів. Якщо тексти справді правильні, ми зможемо спростувати частину того, що висуває прокурор.
У камері Галина зустріла Оксану допитливим поглядом.
— Що, новини погані?
— Щоразу гірше, — Оксана впала на койку. — Тепер я маю підтвердити десять мов перед професорами, які заздалегідь записали мене в брехухи. Потім доводити, що в правильно виконаних перекладах немає помилок. І ще відбиватися від психологічної експертизи: напевно, вона оголосить мене божевільною.
Галина тихо присвиснула.
— Я недарма казала про твій вогонь. Але ти точно хочеш іти до кінця, Оксано? Можна домовитися зі слідством. Строк буде менший, а потім ти зможеш жити далі.
— І здатися? — Оксана дивилася в стелю. — Погодитися, що всі вони мають рацію, а я помилялася? Ні, Галино. Цим я зраджу бабусю, усі роки, коли вчилася. І тих дівчат, які мають здібності, але не мають папірця, щоб їх підтвердити. Я так не можу.
— Тоді тобі треба відпочити, — Галина вимкнула світло. — Через два дні знадобиться кожен грам сили. Бережи те, що в тебе є.
Оксана заплющила очі, проте сну не було. У пам’яті змінювалися слова, правила, сталі вирази — усе, що вона знала кожною зі своїх мов. Але знову й знову думки поверталися до людей, які її не помічали, недооцінювали, заздалегідь списували з рахунків. Тепер їм належало побачити її роботу. Оксана сподівалася лише на те, що цього вистачить.
Ніч вона провела, повторюючи слова пошепки. Мови текли, мов ріки, що зливалися в океані пам’яті. На світанку очі вже пекли від утоми, а вона все перебирала дієвідміни, граматичні конструкції та ідіоми — мандаринські, арабські, німецькі, французькі.
Ізолятор зустрів ранок важким мовчанням місця, де свобода лишилася далеким спогадом. На нижній койці тихо хропіла Галина; серед усієї невідомості цей звук навіть утішав.
Кроки за дверима відволікли Оксану від повторення. До сніданку було ще рано. У відчиненому прорізі з’явилася Савчук, серйозна й зібрана.
— Ковальчук, до тебе прийшли. У кімнату для побачень, зараз.
Галина злякано прокинулася.
— До світанку? Хто ж приходить на побачення так рано?
Оксана спустилася з койки; серце забилося швидше. Вона пішла за Савчук порожніми коридорами, де відлуння кроків звучало, наче військовий барабанний бій.
У кімнаті для побачень її подив неможливо було приховати. За столом сидів інженер Ерік Лін. Налякане обличчя, діловий портфель на колінах — вона впізнала його відразу.
— Оксано… — прошепотів він зламаним голосом і різко підвівся. Руки в нього тремтіли. — Мені треба поговорити з вами. Часу майже немає, а мій адвокат навіть не знає про цей візит.
Лін був одним із трьох клієнтів, які подали скарги. Його технологічній компанії потрібні були переклади документів з англійської на китайську: вона збиралася розширювати ринок в Азії. Тепер слова давалися інженерові так, наче до кожного доводилося докладати фізичних зусиль.
Савчук зачинила двері, але не вийшла: під час неофіційних відвідувань працівниця мала залишатися в кімнаті.
— Навіщо ви прийшли? — Оксана повільно сіла, намагаючись осмислити цю неправдоподібну зустріч.
Ерік закрив обличчя долонями. Оксана встигла помітити кола під очима й напружені плечі.
— Щоб сказати правду. Мені слід було сказати її ще тоді.
Вони замовкли. У цій густій тиші Оксана чула власний пульс.
— У ваших перекладах не було помилок, — вимовив Лін, наче вперше видихнув після кількох місяців. — У жодному документі. Ви працювали краще за всі професійні агенції, до яких ми зверталися раніше. Партнерів вразило, наскільки точно передано технічні поняття й наскільки чуйно ви враховували культурні особливості…
