У відділі працювали одинадцятеро. Поки вона дійшла до кавомашини й повернулася, на неї встигли подивитися майже всі. Першою кивнула тільки Ірина, дівчина через два ряди. Марта відповіла таким самим коротким кивком і сіла за стіл.
До обіду вона розклала структуру даних за чотирма компаніями. До вечора — за шістьма. На сьомій зупинилася: у звітності однієї дочірньої структури за позаминулий рік не сходився баланс. Сума для масштабу холдингу була невелика — менше двох мільйонів у звітній валюті. Але значення мала не сума. Така невідповідність означала або неповний пакет, або перенесення зобов’язань між рядками.
Марта надіслала запит до фінансового відділу. За сорок хвилин прийшла відповідь: дані коректні, уточнень не потрібно. Вона перечитала лист, знову відкрила таблицю, перевірила рядки й написала повторно — уже з точними номерами, сумою розбіжності та посиланнями на звіт. Цього разу відповіли коротше:
«Зверніться до безпосереднього керівника».
Кирило, якому вона переслала листування, прочитав і тільки знизав плечима.
— Це «Омега-Буд». У них завжди щось не сходиться. Не чіпай, став як є.
— Якщо поставити як є, модель буде хибною.
— Зате її приймуть.
— Це різні речі.
Він подивився на неї з утомленим співчуттям людини, яка давно засвоїла місцеву механіку, але сперечатися не став. Марта повернулася до свого місця. Розбіжність вона винесла в окрему примітку, позначила червоним і зазначила: без первинної звірки ці дані не можна вважати повністю підтвердженими.
У вівторок вона відправила чернетку за сімома компаніями. Для «Омега-Буду» додала окрему сторінку: пояснила, чому повноцінне порівняння неможливе без уточнення вихідних цифр, і запропонувала два варіанти — використати дані із застереженням або запросити первинні документи напряму.
У середу вранці надійшов лист від Вербицького. Знову без теми.
«Зайдіть об одинадцятій. Візьміть розрахунки щодо “Омега-Буду”».
Марта роздрукувала таблиці, склала їх у папку й піднялася на двадцять третій поверх. Цього разу Вербицький сидів за столом. Перед ним лежала її чернетка. Він не запропонував сісти. Вона сіла сама.
— Поясніть застереження.
— У балансі за позаминулий рік стоїть показник, який не збігається з консолідованим звітом материнської структури. Різниця — один мільйон вісімсот сорок тисяч у звітній валюті. Фінансовий відділ підтвердив цифри, але пояснення не надав. Якщо без застереження включити компанію в порівняльну модель, коефіцієнти будуть спотворені.
Вербицький кілька секунд вивчав її обличчя.
— Дорошенко радив залишити як є?
— Так.
— Ви його не послухали.
— Послухала. Я врахувала його досвід і не стала сперечатися. Але хибні дані не ввела в загальний розрахунок, а проблему винесла окремо.
— Це не те саме.
— Саме так.
Він узяв сторінку з приміткою й перечитав її. Хвилина мовчання стала такою щільною, що, здавалося, у кабінеті важче дихати…
