Вирішивши зробити сюрприз подрузі, я потай приїхала на її дачу й стала чекати

Share

— Я знав, що ти не покинеш родину.

— Ти використав мої дані без дозволу. І тепер стверджуєш, що збирався все повернути? Тоді навіщо тобі квартира?

Вадим стукнув пальцем по столу.

— Щоб закрити старі зобов’язання, запустити новий проєкт і витягти нас із цієї ями.

— Нас?

— Не чіпляйся до слів.

Вадим підійшов до дружини.

— Щойно ти візьмеш завдаток за квартиру, Вікторія проведе платіж через свою компанію.

— Чому не напряму кредиторові?

— Так швидше, — відповіла брюнетка.

— І два мільйони з попередньої позики теж пішли до вас заради швидкості.

Вікторія зблідла. Вадим повернувся до Наталії.

— Ти віддала їй листування.

— Я передала те, що зберегла.

— Ти вкрала мої документи.

— Ти залишив їх у моєму ноутбуці.

Він усміхнувся.

— Чудово. Значить, коли почнеться розгляд, відповідатимеш першою.

— Ти сам писав Вікторії, що звалиш усе на мене.

— Бо ти й винна.

Наталія встала.

— Я допомагала тобі, але поруку підробили ви.

Вікторія закрила папку.

— Зустріч треба закінчити.

— Спершу домовимося про гроші, — відрізав Вадим.

Софія не ворухнулася.

— Я хочу поглянути на розписку.

Вікторія дістала підготовлений аркуш. Софія прочитала вголос:

— «Грошові кошти отримано для тимчасового зберігання». Тут немає позики.

— Неважливо, — кинув чоловік.

— Важливо. За такою розпискою ти заявиш, що повернув мені гроші, а фактичну передачу назвеш зберіганням.

Вадим перестав приховувати роздратування.

— Досить тягнути. Ти готова взяти аванс за квартиру й передати його мені?

— Що буде, якщо я відмовлюся?

— Кредитор стягне 8 мільйонів із тебе. Квартира все одно піде. Тільки тоді ти не отримаєш нічого.

— Значить, підроблена порука була потрібна для тиску?

— Вона була потрібна, щоб ти нарешті стала корисною.

Софія повільно поклала проєкт розписки на стіл.

— Я нічого підписувати не буду.

— Ти приїхала сюди заради цього? Ти ж сама мене покликала. Сказала, що знайшла покупця, — сказав Вадим.

— Я приїхала почути, як ти поясниш підроблену поруку.

— Я все пояснив. Тепер вирішуйся. Майбутнє нашої родини у твоїх руках.

Він схопив договір і тицьнув його дружині. Софія не взяла папери, аркуші розсипалися по столу.

— Угоди не буде. Квартиру я не продам.

Вікторія квапливо почала збирати документи.

— Мені час. З’ясовуйте сімейні стосунки без мене.

Наталія підняла з підлоги один аркуш і прочитала.

— Це ж директор фірми, через яку ви виводили гроші.

Вікторія вихопила в неї папір.

— Ви нічого не розумієте.

— Я бачила ваше листування, — відповіла Наталія. — Вадим обіцяв продати квартиру дешевше за справжню вартість, а різницю отримати окремо.

Він різко повернувся до неї.

— Ти віддала ноутбук?

— Так.

— Кому?

— Тим, хто зможе розібратися у ваших документах.

Вадим ступив до колишньої коханки, але Софія стала між ними.

— Не наближайся до неї. Відійди.

— Це вона підставила тебе.

— А поруку виготовила Вікторія на твоє прохання.

— Доведи.

Софія подивилася в бік вікна.

— Я приїхала й почула все, що мала почути, — сказала вона, і жучок, закріплений на її одязі, передав її слова.

Це була умовна фраза для оперативників. Вадим не зрозумів її змісту. Він кинувся до дружини, однак та встигла відступити.

Наталія загородила йому шлях.

— Зупинися.

Він штовхнув її до шафи й схопив зі столу папку. Вікторія заходилася рвати аркуш із зазначенням заниженої вартості квартири. Тієї ж миті двері відчинилися.

— Залишайтеся на місцях. Документи покладіть на стіл.

На кухню увійшли працівники поліції. Один зупинив Вадима, другий забрав у Вікторії розірвані частини аркуша. Решта паперів залишилася в папці.

— Це сімейна сварка! — крикнув Вадим. — Дружина сама погодилася продати квартиру, а тепер влаштовує виставу.

— Пояснення дасте в установленому порядку, — відповів працівник.

— Я нічого не підписувала, — сказала Софія. — Він намагався змусити мене укласти угоду, погрожуючи стягненням за підробленою порукою.

Вадим смикнувся до задніх дверей, але прохід уже перекрили. Вікторія зажадала адвоката й відмовилася відповідати на запитання.

Софію попросили дочекатися завершення необхідних дій і не обговорювати того, що сталося, зі сторонніми. Вона стояла біля стіни й дивилася, як пакують папку з договором позики, попередньою угодою про продаж і аркушем, який Вікторія намагалася знищити.

Коли Вадима виводили, він повернув голову.

— Думаєш, перемогла? Без мене залишишся з боргами й дитиною на шиї.

Софія не відповіла…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇