Не розуміючи, чому так швидко довірилася новому знайомому, я розповіла йому про пожежу, батьків і незавершене навчання. Богдан не перебивав і не намагався втішати порожніми словами. Він просто слухав, обережно тримаючи мене за руку. Дізнавшись про комірчину під сходами, похмурнів, але розпитувати не став, щоб не поставити мене в незручне становище.
Потім ми зайшли до зоопарку, купили морозиво, і вперше за довгий час я сміялася без зусилля. Богдан теж говорив про себе відверто. Мати народила його пізно й ростила без чоловіка, а допомагала їй бабуся. Сувора матір звикла контролювати кожен крок сина, тому вони часто сперечалися; бабуся ж залишалася людиною, яка розуміла його без пояснень.
Богдан мріяв здобути інженерну освіту, однак під час першого вступу йому забракло балів, а платне навчання родина не могла собі дозволити. Після служби він спробував знову й знову не пройшов. Тоді влаштувався до «Горизонту» й опанував професію кранівника. За рік до нашого знайомства померла його бабуся, її квартира дісталася матері, а та дозволила синові оселитися там окремо.
Він сам оновив житло, дбайливо залишивши на стінах бабусині вишивки й зберігши старі родинні альбоми. У цій квартирі дедалі частіше минали наші вечори. Богдан запрошував мене до недорогих кав’ярень, вигадував прогулянки, іноді купував квитки в кіно. Поруч із ним я поступово перестала чекати, що будь-яка добра подія неодмінно закінчиться новою втратою.
Одного лютневого вечора за вікнами шаленіла хуртовина. Ми сиділи на кухні з коробкою піци, коли Богдан несподівано приніс букет лілій і поклав на стіл невелику оксамитову коробочку. «Ірино, я кохаю тебе. Стань моєю дружиною», — сказав він. Від щастя, що накотилося, я не відразу змогла вимовити відповідь.
Ще зовсім недавно все моє майно вміщалося в одній шафі, а єдиним домом була службова комірчина. Тепер навпроти сиділа людина, з якою хотілося зустріти старість. Я погодилася, і Богдан надягнув каблучку на мій тремтячий палець. Лише одна думка затьмарювала радість: попереду залишалося знайомство з його владною матір’ю, Раїсою Григорівною Мельник…
