Глибоко всередині носового ходу в Андрія ріс зуб. Почувши це, він спершу вирішив, що неправильно зрозумів лікаря. Зуб має бути в роті й прорізуватися з ясен — настільки звичним здавалося це правило, що уявити інше було важко. Однак знімки не залишали сумнівів: щільне утворення справді мало форму й структуру зуба.
Лікар пояснив, чому два звичайні огляди нічого не показали. Зуб розташовувався надто глибоко, далеко від доступної ділянки носового ходу. Спеціальний інструмент давав змогу побачити лише вхід і найближчі тканини, тоді як джерело подразнення ховалося далі. Саме тому слизова зовні виглядала нормально, попри сильні симптоми.
У міру росту зуб зачіпав дрібні волоски всередині носа й торкався чутливої оболонки. Постійний вплив викликав те саме лоскотання, яке Андрій марно намагався перетерпіти. Організм відповідав природною захисною реакцією — чханням. Антигістамінний препарат не міг допомогти, бо причиною була не алергія, а тверде утворення, що безперервно подразнювало тканини.
Але розташування виявилося не єдиною дивиною. Зуб ріс угору, у напрямку до черепа, а не вниз, як буває під час нормального прорізування. Він не виходив із ясен і перебував там, де його присутність здавалася майже неможливою. Саме ця деталь особливо вразила і Андрія, і фахівців, які вивчали знімки.
Лікарі зізналися, що зіткнулися з винятково рідкісним випадком. Подібна аномалія була відома медицині, тож назвати її зовсім нечуваною було не можна, однак особисто їм бачити таке раніше не доводилося. Для Андрія це пояснення звучало майже нереально. Усе, що він так довго вважав алергією, виявилося наслідком зуба, прихованого високо в носовому ході. Тепер залишалося зрозуміти, чи можна безпечно видалити таке незвичне джерело мук…
